Відкрити головне меню


Велика Китайська рівнина[1][2], або Північнокитайська, Хуанхуайська(спрощ.: 华北平原; кит. трад.: 華北平原; піньїнь: Huáběi Píngyuán, хуабей пінюань) — плоска низовинна (висоти не більше 100 м, в деяких місцях 50 м нижче рівня моря) рівнина площею близько 325 тис. км², що простягнулася на 1000 км в басейні річок Хуанхе і Хуайхе, уздовж берегів Жовтого і Східнокитайського морів. На сході її обмежують Шаньдунські гори. Найбільша алювіальньна рівнина в Азії. Багата на запаси нафти.

Велика Китайська рівнина
China-Historic macro areas-uk.png

Клімат субтропічний, мусонний. Літо вологе, зима суха.

Часто відбуваються повені, які в минулому супроводжувалися значними змінами русел Хуанхе і Хуайхе.

Через Велику Китайську рівнину в напрямку південь — північ прокладений Великий канал.

Головний землеробський район Китаю. Основні культури — пшениця, бавовна, рис, арахіс.

Велика Китайська рівнина густо заселена. Найбільші міста на її території — Пекін і Тяньцзінь.

У Китаї географічного поняття Велика Китайська рівнина не існує. На цій території китайські географи виділяють Північнокитайську рівнину, що займає північну, центральну і частково південну частину Великої Китайської рівнини, і Рівнину середньої та нижньої течії Янцзи (кит. 长江 中下游 平原 Cháng-jiāng zhōng-xià-yóu píng-yuán), північна частина якої припадає на південну частину Великої Китайської рівнини.

Дивіться такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
  • Велика Китайська рівнина // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

ПосиланняРедагувати