Велика Білка

село в Україні, в Лановецькому районі Тернопільської області.

Вели́ка Бі́лка — село Лановецької міської громади Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Піскарка, на півдні району. До 2020 підпорядковане Малобілківській сільраді.

село Велика Білка
Велика Білка Став.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький
Рада Малобілківська сільська рада
Код КОАТУУ 6123884403
Облікова картка Велика Білка 
Основні дані
Засноване 1430
Населення 180
Територія 0.882 км²
Густота населення 204.08 осіб/км²
Поштовий індекс 47440
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°48′10″ пн. ш. 25°58′15″ сх. д. / 49.80278° пн. ш. 25.97083° сх. д. / 49.80278; 25.97083Координати: 49°48′10″ пн. ш. 25°58′15″ сх. д. / 49.80278° пн. ш. 25.97083° сх. д. / 49.80278; 25.97083
Водойми Піскарка
Відстань до
районного центру
15 км
Місцева влада
Адреса ради 47440, с. Мала Білка
Карта
Велика Білка. Карта розташування: Україна
Велика Білка
Велика Білка
Велика Білка. Карта розташування: Тернопільська область
Велика Білка
Велика Білка

Біля села були хутори Шандрук, Середницький, Бумя (нині незаселені). Є залізнична станція на лінії Тернопіль-Шепетівка.

Населення — 180 осіб (2001).

ІсторіяРедагувати

Перша писемна згадка — 1430, згідно із «Статистическими описаниями» М. Теодоровича — володіння І. Мокосієвича.

1618 Велику Білку спалила татарська орда.

Наприкінці 17 століття село потерпіло від нашестя сарани.

Не раз виникали епідемії чуми та холери.

Від 1927 діяли «Просвіта», бібліотека.

Пам'яткиРедагувати

Є капличка (1910).

Пам'ятники:

  • Насипана козацька могила (17 століття),
  • споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1973).

Соціальна сфераРедагувати

Діє загальноосвітня школа І ступеня. З 2012-2013 навчального року школа не діє.

ЛітератураРедагувати

Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.