Восушка

Восу́шка  (Вису́шка, Осу́шка, Везучка) — річка в Україні, в межах Тернопільського району Тернопільської області. Ліва притока Стрипи (басейн Дністра).

Восушка
Восушка в Озерній
49°43′12″ пн. ш. 25°15′36″ сх. д.
Витік	на північний захід від с. Яцківці
• координати	49°43′12″ пн. ш. 25°15′36″ сх. д.
Гирло	Стрипа
• координати	49°28′58″ пн. ш. 25°20′02″ сх. д.
Басейн	Басейн Дністра
Країни:	Україна Тернопільська область Зборівський район Козівський район
Регіон	Тернопільська область
Довжина	34 км
Площа басейну:	187 км²
Притоки:	Цицорка (права)
Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Довжина 34 км. Площа водозбірного басейну 187 км². Похил річки 1,0 м/км. Долина V-подібна, завширшки 200—300 м. Заплава двобічна, завширшки 20—50 м. Річище слабозвивисте, завширшки до 8 м. Річище майже повністю зарегульоване. Використовується на господарські водопотреби.

Розташування

Річка бере початок на північний захід від села Яцківці. Тече Подільською височиною на південний схід і південь. Впадає до Стрипи на північ від села Денисів.

Притоки

Цицорка (права) і невеликі потічки.

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села й селища (від витоків до гирла): Яцківці, Сировари, Білківці, Богданівка, розділяє собою Осташівці з Данилівцями і під Залізничним мостом впливає в Озерну, Покропивна, Козлів, Дмухівці, Слобідка, Городище.

• 
  Село Озерна на річці Восушці у 1915 році
• 
  Село Озерна на річці Восушці у 1915 році

Історія

• 
  Село Озерна на березі річки Восушки, близько 1769-1787 рр. Карта Йосифинської метрики (Josephinische Landesaufnahme).
• 
  Село Озерна на березі річки Восушки, близько 1787 року. Карта Йосифинської метрики (Josephinische Landesaufnahme).
• 
  Село Озерна на березі річки Восушки, 1809-1869 рр. Карта Францисканської метрики (Franziszeische Landesaufnahme)

Іхтіофауна

Риби майже немає — по притоках однак трапляються карась, пічкур, плітка, окунь та інші. Причиною є висихання і значне забруднення.

Цікаві факти

У 1970-х роках русло річки очистили і поглибили внаслідок чого мокрі видолинки обабіч річки стали можливими для випасу худоби. Одночасно зникло п'ять великих (6—8 м у діаметрі) «безодень». Про одну з них в селі ходила легенда, що у ній втопився кінь, який підземними потоками води був винесений у селі Плотича. Безодні мали адреси: при залізниці, в Попових долинках, біля Леськова, на Лейбовім, біля Воробця.

Джерела

1. Каталог річок України / Упорядник Г. І., Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957.
2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 123