Вегман Георгій Густавович

російський та український архітектор (1899-1973)

Гео́ргій Гу́ставович Ве́гман (* 27 серпня 1899 Севастополь, Російська імперія — † 2 жовтня 1973, Харків, УРСР) — російський та український архітектор-конструктивіст.[1]

Вегман Георгій Густавович
Народження 27 серпня 1899(1899-08-27)
Смерть 2 жовтня 1973(1973-10-02) (74 роки)
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Навчання Вищі художньо-технічні майстерні (1922) і Московський державний технічний університет імені Баумана (1924)
Вчителі Едгар Норверт
Діяльність архітектор, викладач університету, науковець
Праця в містах Москва, Харків, Запоріжжя, Керч
Архітектурний стиль конструктивізм
Найважливіші споруди Концертна зала імені Михайла Глінки, Запоріжжя
Членство Об'єднання сучасних архітекторів
Заклад Харківський інститут інженерів комунального будівництва
Учні Ковтун Ніна Гнатівна
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
CMNS: Вегман Георгій Густавович у Вікісховищі

Біографія ред.

Гео́ргій Гу́ставович Ве́гман народився 27 серпня 1899 року у місті Севастополь Російської імперії[2].

Навчався Московському реальному Михайлівському училищі. Вищу освіту отримав навчаючись майже одночасно у двох навчальних закладах — з 1918 року у Вільних художніх майстернях (з 1920 звуться ВХУТЕМАС), а з 1920 року — в Московському політехнічному інституті. За час навчання у ВХУТЕМАС взяв участь у 1920 році у реставраційних роботах Московського Кремля під керівництвом Рильского І. В.[3][4]. У 1924 році успішно закінчив Московський політехнічний інститут з дипломним проектом «Музей Червоної Москви» на Волхонці. Його студентські роботи були надруковані в книзі М. Я. Гінзбурга «Стиль та епоха».

У 1930-х роках був старшим архітектором Гіпроміста — майстерні Мосради, головним консультантом якої був І. В. Жолтовський. Працював в співавторстві, зокрема, з братами Весніними, В. Шапільським, А. Маторининим.

В 1936—1937 роках проектував Ікшинський гідровузол каналу Москва — Волга.

У 1944 році як особа німецької національності був репресований та направлений на роботу в Харківську філію Міськбудпроекту, де працював до 1970 року.

З 1964 року викладав у Харківському інституті інженерів комунального будівництва.

Творчість ред.

Будівлі у Харкові ред.

 
Концертний зал імені Михайла Глінки

Будівлі у Запоріжжі ред.

Будівлі у інших містах ред.

  • житлові будинки на Театральній площі в Маріуполі, Загалом створив більше тридцяти конкурсних та 30 реалізованих проектів.

Останньою роботою його став конкурсний проект 1972 року пам'ятника-музею Леніна на Волхонці в Москві.

Наукова діяльність ред.

Один з засновників та активних діячів «Об'єднання сучасних архітекторів» (ОСА), яке було створене 19 грудня 1925 року у Москві, за ініціативи лідера конструктивізму того часу Весніна О. О. Учасник створення журналу «Современная архитектура», заснованого у 1926 році, який став офіційним виданням ОСА.

Є автором наукових праць і статей з проблем архітектури.

Примітки ред.

  1. АРХИТЕКТОР ГЕОРГИЙ ГУСТАВОВИЧ ВЕГМАН ― ЛитНаследие. web.archive.org. 23 березня 2013. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 19 вересня 2019.
  2. а б в г д е Вегман Георгій Ґуставович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 19 вересня 2019.
  3. Вегман Георгий Густавович (1899–1973). tramvaiiskusstv.ru (ru-ru) . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 19 вересня 2019.
  4. ВЕГМАН Георгий Густавович. rusavangard.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.