Відкрити головне меню

Олена Володимирівна Ваєнга (рос. Елена Владимировна Ваенга, справжнє прізвище Хрульова (рос. Хрулёва); 27 січня 1977, Сєвероморськ, Мурманська область) — російська співачка, авторка і композитор пісень, акторка.

Ваєнга Олена Володимирівна
рос. Елена Ваенга
Elena Vaenga at Laima Rendez Vous Jurmala 2017 (cropped).jpg
Основна інформація
Повне ім'я Хрульова Олена Володимирівна
Дата народження 27 січня 1977(1977-01-27) (42 роки)
Місце народження Сєвероморськ, Мурманська область, РРФСР
Роки активності 1996 — тепер. час
Громадянство СРСР і Росія
Професія співачка, поетеса, піаністка, композитор, актриса[1]
Інструменти фортепіано
Жанр романс, авторська пісня, російський шансон, фолк, поп
vaenga.ru
Нагороди
Q: Цитати у Вікіцитатах
Файли у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народилась в 1977 році в Сєвєроморську (Ваєнга — назва Сєвєроморська до 1951 року), до 16 років жила в селищі В'южний (нині Сніжногорськ) Мурманскої області. В наш час[коли?] проживає в Санкт-Петербурзі. Цивільний чоловік і продюсер — Іван Матвієнко. Дід Олени з боку матері — контр-адмірал Північного флоту Василь Семенович Журавель.

Творча діяльністьРедагувати

Першу пісню «Голуби» написала в 9 років, стала переможцем Всесоюзного конкурсу молодих композиторів на Кольському півострові. Має класичну музичну освіту. Після школи приїхала в Санкт-Петербург, де закінчила музичне училище ім. М. А. Римського-Корсакова по класу фортепіано, отримавши диплом педагога-концертмейстера. Факультативно займалася вокалом.

З дитинства мріяла стати акторкою, тому після музичного училища поступила в Театральну академію (ЛГИТМИК) на курс Г. Тростянецького, але провчилася лише два місяці, оскільки її запросили до Москви записувати перший альбом. Альбом був записаний, пісні стали співати Олександр Маршал, Тетяна Тішинська, групи «Стрілки», «Сонечко» та інші відомі виконавці.

Однак московський творчий період тривав лише один рік, після чого повернулася назад до Петербурга. Тут вона дізналася, що в Балтійському інституті економіки, політики і права на кафедрі театрального мистецтва набирає курс П. С. Вельямінов, і в 2000 пішла вчитися до нього. Закінчивши курс, отримала диплом за фахом «драматичне мистецтво». Свій драматичний талант співачка проявляє в антрепризній виставі «Вільна пара» у парі з однокурсником Андрієм Родімовим (режисер Катя Шімілева).

Концертує з 19 років. Вона — лауреат Санкт-Петербурзького конкурсу «Шлягер года 1998» з піснею «Циган», лауреат конкурсу «Достойная песня 2002». Учасник концертів-фестивалів «Весна романса» в БКЗ «Октябрьский», «Вольная песня над вольной Невой», «Невський бриз». Давала сольні концерти в ДК ім. М. Горького, багато гастролює по країні. Щорічно з нагоди свого дня народження в кінці січня дає концерти в БКЗ «Октябрьский» (Санкт-Петербург).

У 2009 отримала свій перший приз «Золотой граммофон» за пісню «Курю». У 2010 вдруге отримала премію «Золотой граммофон» за пісню «Аэропорт». У цьому ж році Олена Ваєнга вперше стала лауреатом фестивалю «Пісня року», виконавши пісню «Абсент».

12 листопада 2010 року Олена Ваєнга дала перший за свою концертну діяльність сольний концерт у Державному Кремлівському Палаці. Телетрансляція концерту пройшла на Першому каналі 7 січня 2011 року.

Написала близько 800 пісень. Північ і його простори стали одним із лейтмотивів її творчості. У репертуарі співачки — власні пісні, старовинні російські романси, сучасні романси, балади, народні пісні.

ДискографіяРедагувати

  • 2003 — Портрет
  • 2003 — Флейта 1
  • 2004 — Флейта 2
  • 2005 — Белая птица
  • 2006 — Шопен
  • 2007 — Absenta
  • 2007 — Дюны
  • 2007 — The Best
  • 2008 — Клавиши

Концерти на DVDРедагувати

  • 2007 — Концерт на день народження (DVD5 + 2 CD)
  • 2009 — Концерт «Желаю солнца» (2 DVD5)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати