Ваш син і брат

фільм 1965 року

«Ваш син і брат» — радянський художній фільм 1965 року, знятий Василем Шукшиним за своїм оповіданням з циклу «Сільські жителі». В основу фільму лягли оповідання «Стьопка», «Ігнаха приїхав», «Зміїна отрута».

Ваш син і брат
рос. Ваш сын и брат
Жанр драма
Режисер Василь Шукшин
Сценарист Василь Шукшин
У головних
ролях
Всеволод Санаєв
Олексій Ванін
Леонід Куравльов
Оператор Валерій Гінзбург
Композитор Павло Чекалов
Художник Ігор Бахметьєв
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість 92 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1965
IMDb ID 0059861

Сюжет ред.

Рано прокидається алтайське село Сростки — батьківщина Шукшина. Він прекрасно знає, що відбувається на його вулицях і в його дворах. Хто з селян побіжить похмелитися, кого, що загуляв, дружина з поліном буде чекати, коли плоти попливуть по річці. Це пластичний вступ, цей жанровий заспів до фільму — пейзажні та побутові замальовки — оператор Валерій Гінзбург зніме в ключі поетичного документалізма. Роль одного з братів — Степана Воєводіна зіграв Леонід Куравльов. Він грає драматичну версію долі Пашки Колокольникова. Стихія не обтяженого саморефлексією природного почуття перш розглядалася як лірико-комічна, а тепер — як драматична, небезпечна. Сюжет першої новели фільму — втеча Степана з ув'язнення за два місяці до закінчення терміну і кілька годин, проведених ним в рідному домі. Жива, колоритна, чарівна масовка зібралася за столом у Воєводіних з нагоди «звільнення» сина: розмови, пісні, сміх. Не відразу помітили міліціонера, який прийшов арештовувати втікача. Було у старого Єрмолая Воєводіна ще троє синів. Старший давно поїхав в Москву, став цирковим борцем, легко пустив неглибокі коріння в пласт міської культури і прекрасно себе в ній відчуває, не помічаючи комізму свого становища, яке всіляко підкреслюють і Шукшин, і актор Олексій Ванін. Наймолодший подався за старшим в місто, на будівництво, за лімітом, але не прижився, нудиться. Тільки один син залишився вдома в селі, теслярує. Добрий богатир, мовчазний, лагідний, працьовитий. Його образ створений стримано, без зайвого психологізму. Зате йому підіграє природа, частиною якої виступає він сам, природна людина, і тепла атмосфера вдома, з якої виростають прості і сильні корені його натури. Поруч ще один член сім'ї — глухоніма дочка. Лише пластика та вираз очей, і світла усмішка — і актриса Театру міміки і жесту Марта Грахова скупими, здавалося б, засобами створює образ цілком щасливої ​​людини. Їй добре серед своїх, у своїй родині, в своєму селі. Але якщо щось трапиться, вилетить з рідного гнізда — але ж і затоптати можуть чужі люди на чужій-то стороні. Так тривожно думає батько, турбуючись за свою Віру. Всеволод Санаєв стримано, з великою гідністю передає внутрішній драматизм образу. І ми бачимо, як руйнується, по суті, сім'я Воєводіних. І батько це відчуває, але не розуміє, що не місто у цьому винне, що просто закінчується старе село.

У ролях ред.

Знімальна група ред.

Посилання ред.