Васіл Кутінчев
Васіл Кутінчев (болг. Васил Кутинчев); нар. 25 лютого 1859, Русе — пом. 30 березня 1941, Софія) — болгарський військовик, генерал піхоти.
| Васіл Кутінчев | |
|---|---|
| болг. Васил Кутинчев | |
 | |
| Народився |
25 лютого 1859 Русе, Болгарія |
| Помер |
30 березня 1941 (82 роки) Софія, Болгарія |
| Громадянство |
 Болгарія |
| Національність | болгари |
| Діяльність | військовик, вчитель |
| Alma mater | Національний військовий університет Васила Левскі |
| Знання мов | болгарська |
| Учасник | Перша Балканська війна, Друга Балканська війна, Перша світова війна і Сербсько-болгарська війна |
| Роки активності | з 1879 |
| Військове звання | генерал |
| Нагороди |
   |
Учасник Сербсько-болгарської (1885), Першої і Другої Балканських війн і Першої світової війни (1915-1918).
БіографіяРедагувати
Народився 25 лютого 1859 в Русе, мав трьох братів і сестру. Початкову освіту здобув в Русе, після закінчення школи вступив до училища, яке закінчив в 1876.
Сім'яРедагувати
У 1902 Кутінчев вступив у цивільний шлюб з Анастасією Вітановою. Це другий шлюб полковника (у першому шлюбі дітей не було). Згодом народився його перший син Іван, а потім ще двоє синів і дочка. Іван працював клерком, молодший Михайло став лікарем, а наймолодший Стефен — військовим.
НагородиРедагувати
- Орден «За хоробрість» II і IV класу
- Орден «Святий Олександр»
- Орден «За заслуги» II ступеня
- Орден «Стара планина» з мечами, посмертно
ДжерелаРедагувати
- Мусаков, И., «Генерал от пехотата Васил Кутинчев», София, 1941 г., Печатница «Стопанско развитие»
- Съединението 1885 – енциклопедичен справочник. София: Държавно издателство „д-р Петър Берон“. 1985., стр. 66 – 67
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |