Відкрити головне меню

Семе́н Петро́вич Васягін (2 [15] лютого 1910, село Беляєво Корчевського повіту Тверської губернії, нині у складі Кімрського району Тверської області14 квітня 1991, Москва) — радянський військовий діяч, політпрацівник Збройних сил, генерал армії. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го (1954—1958) і 6—10-го (1962—1984) скликань. Член Центральної ревізійної комісії КПРС у 19661981.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї селянина. Трудову діяльність розпочав у чотирнадцятирічному віці робітником-будівельником. Після закінчення школи став завідувачем бібліотеки. Потім працював в органах суду і прокуратури.

У 1932 році призваний на строкову службу в Червону армію, служив червоноармійцем в залізничних військах.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1933 році переведений на партійно-політичну роботу в війська НКВС СРСР, був секретарем бюро ВЛКСМ підрозділу, інструктором з політичної роботи у військах, помічником начальника політичного відділу військової частини по комсомольській роботі, старшим інструктором Головного управління політичної пропаганди прикордонних і внутрішніх військ НКВС СРСР.

Закінчив Комуністичний університет у Москві в 1937 році.

У 1939 році, деякий час був комісаром Путивльського табору військовополонених поляків, захоплених під час Польського походу РСЧА.

У роки німецько-радянської війни з вересня 1941 року — в діючій Червоній армії. Спочатку був начальником політичного відділу 252-ї стрілецької дивізії на Західному і Калінінському фронтах.

З серпня 1942 року воював у 381-й стрілецькій дивізії, яка входила до складу 39-ї армії і 3-ї ударної армії Калінінського і 1-го Прибалтійського фронтів. Обіймав посади комісара дивізії, з жовтня 1942 року — заступника командира дивізії з політчастини, з червня 1943 року — начальника політичного відділу — заступника командира дивізії з політчастини.

З 1944 року до кінця війни — начальник політичного відділу  — заступник командира з політчастини 60-го стрілецького корпусу на 3-му Білоруському фронті, брав участь у Східно-Прусської наступальної операції.

Після війни, у 1945 — 1948 роках продовжував обіймати посаду начальника політвідділу — заступника командира з політчастини 60-го стрілецького корпусу Північно-Кавказького військового округу.

У 1948 році закінчив курси перепідготовки політичного складу при Військово-політичної академії імені Леніна.

З серпня 1949 року — начальник Політичного управління і заступник командувача військ Архангельського військового округу. У квітні 1950 — 1953 р. — начальник Політичного управління військ Далекого Сходу, в квітні 1953 — вересні 1957 р. — член Військової ради — начальник Політичного управління Далекосхідного військового округу.

У вересні 1957 — травні 1958 р. — член Військової ради — начальник Політичного управління Одеського військового округу.

У травні 1958 — 1967 р. — член Військової ради — начальник Політичного управління Групи радянських військ у Німеччині.

У 1967 — 1980 р. — член Військової ради — начальник Політичного управління Сухопутних військ СРСР.

У 1980 — квітні 1991 р. — військовий інспектор — радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Жив у Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.

ЗванняРедагувати

  • генерал-майор
  • генерал-лейтенант (.08.1955)
  • генерал-полковник
  • генерал армії (19.02.1976)

Нагороди СРСРРедагувати

Іноземні нагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати