Відкрити головне меню

Васи́л Петро́в Кола́ров (28 липня 1877, Шумен — 23 січня 1950, Софія) — болгарський політик-сталініст. Один із організаторів проросійського перевороту, в результаті якого ліквідований конституційний монархічний устрій Болгарії. Очільник комуністичної хунти - так званого Тимчасового президентства республіки (15 вересня 1946 — 7 листопада 1947). Присвоїв функції глави держави - до ухвалення нової конституції комуністичної Болгарії (1947).

Васил Коларов
Васил Петров Коларов
Васил Коларов
Прапор
2-й Голова Ради міністрів НРБ
2 липня 1949 — 23 січня 1950 року
Попередник: Георгій Димитров
Наступник: Вилко Червенков
 
Партія: Болгарська комуністична партія
Освіта: Женевський університет
Народження: 28 липня 1877(1877-07-28)
Шумен, Османська імперія
Смерть: 23 січня 1950(1950-01-23) (72 роки)
Софія, Болгарія
Громадянство: Болгарія

Медіафайли у Вікісховищі?

Керівник Болгарської комуністичної партії та Комінтерну, голова Ради міністрів у 19491950 роках. Також займав посаду голови Народних зборів у XXVI Звичайних (19451946) та у VI Великих Народних зборах (19461947).

У Болгарії насаджувався культ Коларова у сталінському дусі, так що місто Шумен певний час ноcило його ім'я.

БіографіяРедагувати

Закінчив гімназію у Варні, був учителем у Нікополі, де й був завербований до лівацького руху БРСДП. Виїжджає на навчання до Франції, де здобуває юриличну освіту. Працює адовкатом у рідному Шумені. На початку 1910-тих мобілізований до болгарської царської армії, брав участь у Балканських війнах.

Після розгрому Болгарії 1919 обраний секретарем ЦК БКП, очолив болгарську делегацію на II й III конгресах Комінтерну 1921 і 1922 років відповідно. 1922 став генеральним секретарем Комінтерну (до 1924). Тікає з Болгарії до сталінської Росії, де займав різні наукові й політичні посади. Під час Другої світової війни МГБ СССР взяло його в активну агентурну розробку для переправки в Болгарію. Відразу після початку сталінської окупції - в Софії. Йому дали керувати просталінською болгарською делегацією на Паризькій мирній конференції 1946 року.

Після заколоту і ліквідації монархії в Болгарії очолив групу змовників - став головою Тимчасового президентства республіки (15 вересня 1946 — 7 листопада 1947) й присвоїв собі функції глави держави до ухвалення конституції 1947 року.

1948 року разом із Георгієм Димитровим був підписантом договору про дружбу та співробітництво з Угорською Народною Республікою.

Васил Коларов очолив уряд по смерті Георгія Димитрова.

Помер 1950 року. Спочатку був похований поблизу з мавзолеєм Георгія Димитрова, а після падіння комуністичного режиму (1990) його рештки переміщено на центральний цвинтар Софії.

На честь Коларова було назване, засноване 1922 року селище Коларівка у Вітовському районі Миколаївської області в Україні. Також 1923 року перейменовано село Спаське в Томській області.

БібліографіяРедагувати

  • «Из Болшевишка Русия» (1957)
  • «Партийният кризис» (1958)
  • «Спомени 1891–1924 г.» (1968)