Василь Попович (громадський діяч)

український громадський діяч Румунії, голова Фундації українських гуцулів Румунії, засновник єдиного в Румунії Гуцульського краєзнавчог

Василь Попович (21 лютого 1970, с. Кривий (Репедя), Марамороський повіт, Румунія) — український громадський діяч Румунії, голова Фундації українських гуцулів Румунії, засновник єдиного в Румунії Гуцульського краєзнавчого музею.

Василь Попович
Народився 21 лютого 1970(1970-02-21) (54 роки)
Кривий
Громадянство Румунія
Національність Українці Румунії

Життєпис ред.

Народився 21 лютого 1970 року в українському гуцульському  селі Кривий (Репедя), Мармароський повіт, Румунія. Село за часів Австро-Угоршини територіально і ментально було поєднано з гуцулами Рахівської округи, нині Закарпаття.

1988 року закінчив Промисловий ліцей у м. Вішеу де Сус.

2004—2010 — навчався в Молдавському державному аграрному університеті, спеціалізація економіст.

2015—2020  – навчався в Інституті кримінального права і прикладної кримінології (Кишинів, Молдова), спеціалізація в галузі права .

2011—2013 — вивчав етнологію та соціальну антропологію в Північному університетському центрі Бая Маре Клузького технічного університету.

Магістр етнології та соціальної антропології.

Працював адміністратором Центру догляду та допомоги у Руській Поляні, шкільним учителем української мови у Кривому (Репеді). Служив в армії.

Нині — голова Фундації українських гуцулів Румунії, керівник ГО «Дунайсько-Карпатська програма», директор Будинку культури у рідному селі.

У партнерстві з Марамороською повітовою радою та Всеукраїнським товариством «Гуцульщина» організовував у Кривому (Репеді) три Міжнародні фестивалі етнографії та фольклору «Гуцули» (з 2017 року).

Організував  етноекспедиції краєзнавців та етнологів з України на Мараморощину, забезпечив роботу «круглого столу» на тему «Українці-гуцули Мараморощини».

Засновник першого в Румунії Гуцульського краєзнавчого музею (2019).

Координатор проектів «Творчий табір Фотоарт», «Молодь — лідер громади», «Етнокультурна різноманітність історичного Мараморошу», «Гуцули — подорож в давнину», «Фестиваль гуцульського фермера та ремісника», «Історичний Мараморош». Організував кілька десятків пленерів для художників і фотомитців.

Підготував і видав збірку народного фольклору гуцулів «З бабусиної скрині».

Відзнаки ред.

  • Почесний громадянин села Кривий (Репедя), 2010 р.
  • Почесний диплом «Марамороські цінності» Марамороської повітової ради за  заслуги у залученні грантів та управлінні проектами;
  • Медаль «За особливі заслуги перед Гуцульщиною»;
  • Медаль-відзнака  «Патріот Гуцульщини».
  • «Найповажнійший Гуцул», Відзнака міського голови Яремча.

Джерела ред.

  • Микола Яцков. У Румунії теж живуть наші. Як закарпатці шукали в Марамороші земляків. Портал Гурт. 5 жовтня 2009 р.
  • VIA Carpatia — на захист природи Карпат. Національний природний парк «Верховинський». 20 червня 2019 р.
  • На Мараморощині пройшов третій Гуцульський фестиваль. Radio România Internaţional. 10 вересня 2019 р.
  • На горі Копілаш на Верховинщині делегації Румунії й України підписали резолюцію про відкриття міжнародного пункту пропуску в Шибеному. Газета Галичина. 24 вересня 2019 р.
  • Олександр Масляник. У Румунії відбувся Перший Міжнародний гуцульський фестиваль. Закарпаття-онлайн. 3 серпня 2017 р.
  • Микола Васильчук. Експедиція у Південну Мараморощину. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. 29 жовтня 2019 р.
  • В Румунії відбувся Міжнародний фольклорно-етнографічний фестиваль «Гуцули». Місто. 19 серпня 2019 р.
  • На Верховинщині підписали резолюцію про пункт пропуску на кордоні з Румунією. Вікна. 24 вересня 2019 р.
  • Василь Попович. У кн.: 300 імен Рахівщини — Львів, 2020, с. 315—316.

Посилання ред.