Васильєв Леонід Лазарович

Васи́льєв Леонід Лазарович (Васильев Леонид Лазаревич; (25 серпня (6 вересня) 1877 — 1921, Лигово (Волховський район), Волховський район)) — російський мовознавець.

Васильєв Леонід Лазарович
Народився 25 серпня (6 вересня) 1877[1]
Помер 1921[1]
Лигово (Волховський район), Novoladozhskoye urban settlementd, Волховський район, Ленінградська область
Країна  Російська імперія
Діяльність мовознавець
Alma mater історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Галузь акцентологія, діалектологія і слов'янознавство
Заклад Бестужевські курси
Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Посада приват-доцент
Науковий ступінь магістр[d]
Вчителі Соболевський Олексій Іванович
Нагороди

Закінчив Санкт-Петербурзький університет (викладач Олексій Соболевський), де відтоді працював приват-доцентом кафедри слов'янського мовознавства. Від 1913 через важку хворобу відійшов від науково-педагогічної діяльності. Васильєв був фахівцем з манускриптів доби Київської Русі, детально проаналізувавши їх, висвітлив деякі питання староукраїнської фонетики (зокрема пом'якшення і твердість приголосних перед -е-, -ę-, новим -ѣ- і пом'якшення -н-). Досліджуючи східнослов'янські рукописи, виявив відбиття давніх нисхідного і висхідного наголосів («О значеніи каморы въ нѣкоторыхъ древнерусскихъ памятникахъ XVI и XVII вѣковъ» // Рус. филол. вестник. 1917—1918. Т. 78).

Автор рецензій на праці Н. Дурново, М. Кульбакіна, Є. Будде та ін. По смерті Васильєва у Мюнхені 1972 під редакцією Юрія Шевельова було видано його «Труды по истории русского и украинского языков».

Праці ред.

  • Богдановскій Златоустъ XVI в. // Рус. филол. вестник. 1905. Т. 10, кн. 3; О вліяніи неіотированныхъ гласныхъ на предыдущій открытый слогъ. Главы 1—3 // Там само. 1908. Т. 13, кн. 3;
  • Одно изъ соображеній въ защиту написаній ьрь, ьръ, ъръ, ълъ въ древнерусскихъ памятникахъ, какъ дѣйствительныхъ отраженій второго полногласія // ЖМНП. 1909. Ч. 22, кн. 7—8;
  • Можно ли основываться въ доказательсто существования въ предкѣ малорусскаго нарѣчія мягкихъ согласныхъ передъ е на современныхъ малорусскихъ формахъ повелительного наклоненія въ роде «ведіть» // Рус. филол. вестник. 1913. Т. 70;
  • Объ одномъ случаѣ смягченнаго звука n въ общеславянскомъ языкѣ, явившагося на посредствомъ слѣдующаго за нимъ древнего j // Там само.

Примітки ред.

Література ред.