Відкрити головне меню

Васи́льчиков Іларіо́н Іларіо́нович (рос. Васи́льчиков Иларион Иларионович; 1805(1805) — 12 (24) листопада 1862) — Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор, князь.

Васильчиков Іларіон Іларіонович
I.I. Vasilchikov.JPG
Народився 1805
Помер 12 листопада 1862(1862-11-12)
Київ, Російська імперія
Поховання Києво-Печерська лавра
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність військовослужбовець
Титул Князь
Військове звання генерал-лейтенант
Рід Q3065565?
Батько Васильчиков Іларіон Васильовичd
Мати Васильчикова Віра Петрівнаd
Брати, сестри  • Васильчиков Віктор Іларіоновичd і Васильчиков Олександр Іларіоновичd
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня Орден Святого Олександра Невського
Георгіївська зброя

БіографіяРедагувати

Син державного і військового діяча Російської імперії, графа, потім князя, учасника війни з Наполеоном, генерала від інфантерії — Іларіона Васильовича Васильчикова (1776–1847).

Був Костромським губернатором, а потім губернатором Волині. З 30 серпня (11 вересня) 1852 року до смерті обіймав посаду Київського військового губернатора, Подільського і Волинського генерал-губернатора

За розпорядженням Васильчикова було заарештовано Тараса Шевченка 30 липня 1859 року. Після закінчення слідства губернатор порадив Шевченкові якнайшвидше виїхати до Петербурга, а в листі до «Третього відділу» висловив пропозицію не дозволяти йому поселятися в Україні.

Під час перевезення труни Шевченка Україною Васильчиков заборонив виголошувати будь-які промови. Керував розслідуванням справи про антипоміщицькі сходки селян на могилі Тараса Шевченка в липні 1861 року.

ЛітератураРедагувати

  • Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 103.

ПосиланняРедагувати