Відкрити головне меню

Анато́лій Стефа́нович Василе́нко (*3 вересня 1944) — український політик.

Василенко Анатолій Стефанович
Народився 3 вересня 1944(1944-09-03) (74 роки)
Радивонівка, Якимівський район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Посада Народний депутат України[1]
Партія КПУ
Нагороди
Орден Трудової Слави Орден Трудової Слави медаль «Ветеран праці»

Чл. КПУ (з 1971); кол. нар. деп. України.

Н. 03.09.1944 (с. Радивонівка, Якимівський р-н, Запоріз. обл.); рос.; мати Дреміна Євдокія Василівна (1920—1968) — медсестра; дружина Анохіна Валентина Костянтинівна (1947—1999) — залізничник; син Андрій — газоелектрозварник, м. Сімферополь; дочка Світлана — продавець магазину, м. Сімферополь; син Євген — газоелектрозварник, м. Сімферополь; дочки Тетяна і Ольга.

Осв.: Мелітопольське залізничне уч-ще № 1 (1961—1963); Дніпроп. дорожньо-тех. школа машиністів (1971—1972).

Народний депутат України 3 склик. 03.1998-04.2002 від КПУ, № 37 в списку. На час виборів: машиніст локомотивного депо станції Сімферополь Придніпровської залізниці (м. Сімферополь), член КПУ. Член Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку (з 07.1998), член фракції КПУ (з 05.1998).

  • 07.1963-1964, 1967—1971 — пом. машиніста, 1971—1998 — машиніст локомотива, з 1971 — секретар комітету комсомолу, з 1980 — гол. товариського суду, локомотивне депо ст. Сімферополь.
  • 11.1964-11.1967 — служба в армії.
  • З 1973 — нар. засідатель, Крим. облсуд.
  • З 1974 — член Крим. обл. ради профспілок.
  • З 1983 — член Крим. ОК КПУ.
  • З 1992 — чл. президії Комуніст. партії Криму.

Машиніст локомотива I класу. Почесний залізничник СРСР (1990). Ордени Трудової Слави III (1976), II (1984) ступенів. Медаль «Ветеран праці» (1988).

Захоплення: футбол.

ПосиланняРедагувати