«Варяг» («Червона Україна») — радянський і російський ракетний крейсер проєкту 1164 (шифр «Атлант», англ. Slava class за класифікацією НАТО). Третій корабель у серії, збудований на судобудівному заводі імені 61 комунара у Миколаєві у першій половині 1980-х рр.. Флагман російського Тихоокеанського флоту.

Варяг
РКР «Варяг» ТОФ РФ, Владивосток
Історія

Радянський СоюзРосія

Назва: «Варяг»
Однойменні: бронепалубний крейсер «Варяг»
Будівник: Суднобудівний завод імені 61 комунара, Миколаїв, УРСР, СРСР СРСР
Закладений: 31 липня 1979 року
Спуск на воду: 28 серпня 1983 року
Прийнятий: 25 грудня 1989 року
Порт припису: Владивосток
Відзнаки та
нагороди:
Орден Нахімова Орден Нахімова
Статус: в бойовому складі флоту
Основні характеристики
Клас і тип: проєкт 1164 «Атлант», клас «Слава»
Тип: ракетний крейсер
Водотоннажність:
  • стандартна — 9 300 т
  • повна — 11 280 т
Довжина: 186,4 м
Ширина: 20,8 м
Осадка: 8,4 м
Потужність: ГЕУ Газотурбінна: 2 ГТА М-21 по 71000 к.с. кожний (по 2 форсажні газові турбіни М-8КФ 2×27500 к.с., маршова газова турбіна М-70 10000 к.с., допоміжна газова турбіна ТУК 6000 к.с.) та ЕЕУ 6 турбогенераторів по 1500 кВт і 6 по 1250 кВт
Швидкість:
Дальність
плавання:
  • 8070 миль при 18 вузлах
  • 2500 миль при 30 вузлах
  • 2200 миль при 32,5 вузлах
Автономність: 30 діб
Екіпаж: 485 осіб (66 офіцерів)
Навігаційне та
радіолокаційне обладнання:
Озброєння:
Авіаційне обладнання: 1 x вертоліт Ка-27ПЛ в палубному ангарі

Історія ред.

Крейсер було закладено в 1979 році, спущено на воду в 1983, вступив у стрій 16 жовтня 1989 року. Початково мав назву «Червона Украина». Після розпаду СРСР крейсер перейшов до Росії; у 1996 році був перейменований на «Варяг». З 2002 року є флагманом Тихоокеанського флоту замість важкого атомного ракетного крейсера «Адмірал Лазарєв». У 2005 році крейсер «Варяг» у складі відділення військових кораблів Тихоокеанського флоту відвідав з діловим візитом Малайзію, Індонезію, султанат Бруней і КНР. З 2006 по 2008 рр. проходив ремонт на «Дальзаводі». У жовтні 2008 року відвідав з неофіційним візитом південнокорейський порт Пусан. У квітні 2009 року відвідав з офіційним візитом китайський порт Циндао.

У червні 2010 відвідав з неофіційним візитом американський порт Сан-Франциско. 9 листопада 2010 року прибув з неофіційним візитом у південнокорейський порт Інчхон. На нього була покладена історична місія доставки на батьківщину реліквій свого легендарного попередника — російського крейсера «Варяг», а також завдання із забезпечення перебування у Південній Кореї Президента РФ Дмитра Медвєдєва у період проведення самміту «великої двадцятки», який відбувся у Сеулі 10-12 листопада 2010 року. У листопаді 2014 був направлений з метою демонстрації сили у район Австралії[1][2]. На саміті G-20 Брисбені розглядалось питання агресії Росії проти України, який достроково покинув В. Путін[3].

Параметри ред.

Озброєння
  • Протикорабельне — 16 пускових установок комплексу «Вулкан»
  • Протичовнове — два торпедні апарати, реактивні бомбові установки РБУ-6000
  • Протичовновий вертоліт Ка-25/Ка-27
  • Протиповітряне — одна 130-мм установка АК-130, шість — АК-630, дві установки ЗРК «Оса-МА», вісім ЗРК С-300Ф «Риф»
Кораблебудівні дані
Характеристики
  • Швидкість — 32 вузли
  • Дальність плавання — 7500 миль
  • Автономність — 30 діб
  • Екіпаж — 476 (510) чоловік

Фотогалерея ред.

Примітки ред.

  1. Власти Австралии отправили навстречу военно-морскому «кортежу» Путина уже третий корабль и успокаивают население [Архівовано 17 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Австралия связала появление российского флота у своих берегов с визитом Путина на саммит G20 (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 16 листопада 2014.
  3. Путин досрочно покинул G20 [Архівовано 17 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.