Варшавське воєводство (1919—1939)
Варшавське воєводство (пол. województwo warszawskie) — історична адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, що існувала до вторгнення нацистів у Польщу 1939 року.
| Варшавське воєводство | |||
|---|---|---|---|
|
пол. Województwo warszawskie | |||
| |||
.png) | |||
| Адміністративний поділ воєводства у 1938-ому | |||
| Місто | Варшава | ||
| Найбільше місто | Варшава | ||
| Країна | .svg){kind=small} Польська Республіка
| ||
| Регіон | Мазовія | ||
| Повіти | 30 | ||
| Офіційна мова | польська | ||
| Населення | |||
| - повне | 2 460 900 жителів (1931) | ||
| - густота | 78 жителів/км² | ||
| Площа | |||
| - повна | 31 656 км² | ||
| Дата заснування | 14 серпня 1919 / 15 лютого 1920 | ||
| Дата ліквідації | 1939 | ||
| Воєвода | останній — Єжи Пацьорковський | ||
| Адреса | Warszawa ul. Ujazdowska 5 | ||
| Скорочення | WR | ||
| |||
| Варшавське воєводство на карті Другої Речі Посполитої | |||
| |||
З початком окупації Польщі нацистською Німеччиною остання утворила на території воєводства Варшавський дистрикт.
Адміністративний поділ ред.
Воєводство включало такі повіти: Блонський (адміністративний центр — Гродзиськ-Мазовецький), Варшавський, Венгровський (з 1939 р.), Влоцлавський (1938), Гарволінський (з 1939 року) Гостинінський, Груєцький, Дзялдовський (1938), Кутновський (1939), Ліпнівський (1938), Ломжинський (з 1939 р.), Ловицький (1939), Маковський, Мінський, Млавський, Нешавський повіт (центр — Александрув-Куявський; у 1938 р.), Остроленцький (з 1939 р.), Островський (з 1939 р.), Плоцький, Пшасниський, Пултуський, Радзимінський, Равський, Рипінський (1938), Серпецький, Скерневицький (1939), Соколовський (з 1939 р.), Сохачевський і Цехановський (до 1938 р.).
Населення ред.
Населення воєводства 1921 року становило 2 112 798 душ[1].
Поділ населення за національністю[1]:
Поділ населення за віросповіданням[1]:
- римо-католицьке — 85,3%; 1 802 427
- юдейське — 9,6%; 203 425
- євангелістське — 4,1%; 87 427
- маріавітське — 0,6%; 12 475
- православне — 0,2%; 4637