Варнеке Борис Васильович

Борис Васильович Варнеке (*3 (15) червня 1874 — †31 липня 1944) — український історик театру, філолог. Заслужений діяч науки Української РСР (1941), доктор наук, професор.

Борис Васильович Варнеке
Народився 3 (15) червня 1874
Москва, Російська імперія
Помер 31 липня 1944(1944-07-31)
Київ, УРСР
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність викладач університету, класичний філолог, письменник
Alma mater Петербурзький університет
Галузь історія
Заклад Петербурзький університет, Одеський педагогічний інститут, Одеський університет
Звання професор
Ступінь доктор історичних наук
Вчителі Зелінський Тадей Францович
Членство Німецький археологічний інститут
У шлюбі з Матросова Олена Сергіївна
Діти Варнеке Олександр Борисович
Нагороди Заслужений діяч науки УРСР

ЖиттєписРедагувати

Б. В. Варнеке народився у Москві, у будинку бабки, прізвище якої успадкував (у метриці — Варнике), його батьки невідомі. В 1884 році з 8 років був змушений працювати дитячим статистом у театрі опереткової трупи Лентовського М. В., що на довгі роки визначило його любов до театру.

По закінченні 1-ї Московської гімназії вступив у Санкт-Петербурзький історико-філологічний інститут, який закінчив у 1898 році. Серед його вчителів — Соколова Ф. Ф. та Ф. Зелінського Т. Ф.

У 1898 році по закінченні університету був залишений для підготовки до професорського звання. Викладав класичні, німецьку й французьку мови в гімназіях (як казеннокоштний студент він повинен був відробити у відомстві Міністерства народної освіти не менш 6 років): 5-й Санкт-Петербурзькій гімназії, Царскосельській гімназії. В 1901—1904 роках працював приват-доцентом Санкт-Петербурзького університету.

В 1903 році у Санкт-Петербурзькому університеті захистив магістерську дисертацію «Нариси історії давньоримського театру», а 1906 році у Московському університетідокторську дисертацію «Спостереження над давньоримською комедією. До історії типів».

З 1904 року був екстраординарним, а з 1906 року — ординарним професором Казанського університету на кафедрі класичної філології.

У 1910 році за пропозицією Ернста фон Штерна, що переїхав до Галле-Віттенберзького університету, був обраний ординарним професором Імператорського Новоросійського університету на кафедрі класичної філології. Під час роботи в університеті в літні канікули стажувався в університетах Геттінгена та Лейпцига (Німеччина), відвідав Малу Азію, де вивчав залишки давньогрецьких театрів у Мілеті, Прієнє та Ефесі. З березня 1911 року читав курс із римської історії на Одеських вищих жіночих курсах.

Активно працював і в Одеському товаристві історії і старожитностей, упродовж 6 років (1913—1919) завідував музеєм товариства (див. «Одеський археологічний музей»).

В 1902—1914 роках був консультантом при Імператорських театрах і викладав у приватній театральній школі О. Рахманової в Одесі. Його монографія «рос. История русского театра» перевидавалася три рази (1908—1910, 1913, 1939), а вийшла в 1940 р. «рос. История античного театра» була перевидана в 2003 р.

В 1920—1930 роках, після закриття Імператорського Новоросійського університету, викладав в Одеському Інституті Народної Освіти (ОІНО) (1920—1930 рр.), в Археологічному інституті (1921—1922), в Одеському педагогічному інституті (1930—1937 рр.), а з 1937 року — в Одеському державному університеті, приймав екзамени з латинської мови в Медичному інституті.

За радянської влади Б. Варнеке був завідувачем художньої ради одеських театрів (1919), головою художньої ради Одеського театру опери і балету (1934—1935), головою театральної секції при Одеському обласному пушкінському комітеті (1937). Володів грецькою, латинською, італійською, німецькою, іспанською мовами.

У роки Другої світової війни не зміг евакуюватися разом з Одеським університетом й залишився в окупованій Одесі. Єдиною можливістю прогодувати себе й дружину було читання лекцій у Румунському королівському університеті Трансністрії. При університеті був створений центр Антикомуністичної пропаганди, у лектори якого румунська влада записала багатьох викладачів університету, у тому числі і його. Ніякої активної діяльності він не проводив, але через місяць після звільнення Одеси 10 квітня 1944 р. був заарештований НКВС за обвинуваченням у буцімто «зраді Батьківщини» (ст. 54 п. 1а КК УРСР).

31 липня 1944 р. помер у Києві в лікарні при обласній Лук'янівській в'язниці.

29 листопада 1955 реабілітований «за недоведеністю пред'явленого обвинувачення».

ПраціРедагувати

До 1941 року список його праць нараховував понад 150 публікацій, не рахуючи газетних і бібліографічних заміток.

  • История античного театра. — М.-Л., 1940; — Одесса, 2003.
  • Античный театр. — Харьков, 1929.
  • Библиографический список научных трудов профессора Б. В. Варнеке. 1889—1924. — Одесса, 1925.
  • Как играли древнеримские актёры // «Филологическое обозрение». — 1900.
  • Очерки из истории древнеримского театра: Магистерская диссертация. — СПб., 1903.
  • Политическая роль античного театра //Филологические записки. —1904. — Вып.1;
  • Наблюдения над древнеримской комедией. К истории типов: Диссертация. — Казань, 1905.
  • Женский вопрос на афинской сцене. — Казань, 1905.
  • Античные терракоты // Известия Общества археологии, истории и этнографии. — Т. XXII.— Вып. 4. — Казань, 1906. — С.231—248.
  • Новейшая литература о мимах. — Казань, 1907.
  • Новый сборник документов по истории аттического театра // Ученые записки Казанского университета. —1908. — № 1. — С.1—32.
  • Новые комедии Менандра // Ученые записки Казанского университета. —1908.
  • История русского театра: в 2-х томах. — Казань, 1908—1910 (2-е изд. — 1913).
  • История русского театра XVII—XIX вв. — М.—Л., 1939.
  • Новые домыслы о происхождении греческой комедии // Сборник статей, изданный Императорским Одесским обществом истории и древностей в честь почетного члена Э. Р. фон Штерна. — Одесса, 1912. — С. 284—328.
  • Новые древности из Керчи // Записки Императорского Одесского общества истории и древностей. Т. XXXII. Одесса, 1915. — С.128—137.
  • Актеры древней Греции. — Одесса, 1919.
  • К истолкованию «драмы сатиров» // Доклады АН СССР. Серия В. — 1925. — Июль-декабрь. — С.67—69.
  • Театр в греческих колониях северного побережья Черного моря // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии. — Симферополь, 1927. — Вып. 1 (58). — С. 28—29.
  • Пушкин о Горации.// Наукові записки Одеського державного педагогічного інституту. — Т. 1. Роботи кафедр літератури і мови. — Одеса, 1939. — С. 7—16.
  • История античного театра, — М.—Л., 1940.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А — І. — 2-ге вид., доп. / Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 209—211.

ДжерелаРедагувати

  • Тункина И. В., Борис Васильевич Варнеке: Страницы биографии // Античный мир. Проблемы истории и культуры.К 65-летию со дня рождения проф. Э. Д. Фролова.: Сборник научных статей. / Под ред. И. Я. Фроянова. — СПб.: Изд-во СПбГУ, 1998. -С.441-452.(рос.)
  • Варнеке, Борис Васильевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. I. — С. 368. (рос. дореф.)
  • Алексеев М. П., Проф. Б. В. Варнеке (К 35-летию его литературной и научной деятельности) // Силуэты. — Одесса, 1924. — № 5 (43), — 3 декабря.(рос.)
  • Лавров А. В., Варнеке Борис Васильевич // Русские писатели, 1800—1917: Биографический словарь. — Т. 1. — М., 1989. — С.390–391.(рос.)
  • Тункина И. В., Новые материалы к биографии проф. Б. В. Варнеке // Древнее Причерноземье. III. Чтения памяти проф. П. О. Карышковского: Тезисы докладов  — Одесса, 1996. — С.109–110.(рос.)
  • Никитюк Е. В., Историк античной культуры Б. В. Варнеке // VII Жебелевские чтения: Сборник статей конференции, посвященной 150-летию со дня рожд. акад. В. В. Латышева. — СПб., 2005. — С.120–121.(рос.)
  • Снегина Т. Б., Историк русского театра Б. В. Варнеке: страницы биографии // Ученые записки Казанского университета. Сер. Гуманитарные науки. — Т. 150, кн. 6. — Казань, 2008. — С.27–32.(рос.)

ПосиланняРедагувати