Відкрити головне меню

Варва́рівкасело в Україні, в Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 583 осіб.

село Варварівка
Varv em gerb.png Varv em prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Ємільчинський
Рада/громада Варварівська сільська рада
Код КОАТУУ 1821781601
Основні дані
Населення 583
Площа 1,046 км²
Густота населення 557,36 осіб/км²
Поштовий індекс 11245
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°43′54″ пн. ш. 27°45′31″ сх. д. / 50.73167° пн. ш. 27.75861° сх. д. / 50.73167; 27.75861Координати: 50°43′54″ пн. ш. 27°45′31″ сх. д. / 50.73167° пн. ш. 27.75861° сх. д. / 50.73167; 27.75861
Середня висота
над рівнем моря
217 м
Місцева влада
Адреса ради 11245, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с.Варварівка, вул.Центральна,36 , тел. 73-6-35
Карта
Варварівка. Карта розташування: Україна
Варварівка
Варварівка
Варварівка. Карта розташування: Житомирська область
Варварівка
Варварівка
Мапа

Варварівка у Вікісховищі?

ГеографіяРедагувати

Межує на півночі з Новими Сербами, на північному сході з Сербо-Слобідкою, на південному сході з Рихальське, на півдні з Вересівкою, на південному заході з Катеринівкою, на північному заході з Мойсіївкою та Сербами.

В північно-західній частині села протікає безіменний струмок, що впадає в річку Бересток, ліву притоку Уборті. Південна околиця села оточена багатьма струмками, що впадають в річку Могилівку, праву притоку Случі.

У межах села є став площею водного дзеркала 3,80 га.[1]

ІсторіяРедагувати

Вперше про село Варварівка, як колонію Княжа згадується на карті Волинської губернії під редакцією Шуберта Ф.Ф. від 1867 -- 1875 років на листі 22 -- 6, яка будувалася між тодішніми селами Катеринівкою та Слобідкою Сербівською. [2]

Дослідник Волині Олександр Цинкаловський про село сказав так: "Варварівка, колонія Звягельського повіту, Сербської волості, 27 км від Звягеля. В кінці 19 ст. було там 38 домів і 355 жителів. Колоністи німці.Був там евангелицький молитовний дім".

В період сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 45 мешканців колонії, з яких 33 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані і їхні імена відомі.

Абрам Людвіг Вільгельмович, Баранівський Степан іванович, Беккер Герберт Едуардович, Берент Герберт Людвігович, БоорГерберт Християнович, Булерт Густав Данилович, Валецький михайло Миколайович, Вітряк Кіндрат Кузьмич, Гайдер Фердінанд Георгійович, Гартфельдер Карл Георгійович, Гертфельдер Райнгольд Пилипович, Гортфрідер Евальд Георгійович, Дегент Едлеунд Фердінандович, Дерген Ернст Фердінандович, Дрізнер Рудольф Адольфович, Завацький Гербер Фрідріхович, Крігер Генріх Петрович, Крігер Фрідрфх Петрович, Лащук Андрій Йосипович, Лец Микола Йосипович, Ляу Евальд Іванович, Мяновський Володимир Михайлович, Нейман Густав Самуїлович, Пацер Еміль Християнович, Паде едуард Людвігович, петріх Генріх Людвігович, Петріх Геберт Генріхович, Петріх Людвіг Генріхович, Поль Еміль Карлович, Пригоровський Віталій Михайлович, Радмахер Бертгольд Адамович, Радчук Олексій Семенович, Рафальська-Бовсуновська Галина Іванівна, Тоцлав Герберт Петрович, Файст генріх Іванович, Фанзляу Іонатан Юліусович, Фішер Адольф Ертманович, Флігерт Фердінанд Готлібович, Штанке Рудольф Августович, Штанке Юліус Олександрович, Шукліс Ефром Юліусоваич, Шукліс Юліус Готлібович, Ябс Людвіг Фрідріхович, Борн Генріх Ісакович. [3]

СимволікаРедагувати

Затверджена 28 лютого 2013р. рiшенням №5 XIX сесії сільської ради VI скликання

ГербРедагувати

Щит перетятий. На першому лазуровому полі в правому кутку золоте сонце, в лівому летить срібний голуб. На другому зеленому полі золотий листок та три шишки хмелю над ним. Щит обрамований золотим декоративним картушем і увiнчаний золотою сільською короною.

Лазур символізує чисте, мирне небо Поліського краю, зелень - природу Полісся. Сонце - символ нового, світлого і кращого життя, срібний голуб - символ миру. Золоті листок та три шишки хмелю над ним символізують основну місцеву сільськогосподарську культуру.

ПрапорРедагувати

Квадратне полотнище розділене з нижнього древкового кута по діагоналі на верхнє зелене та нижнє синє поля. На верхньому полі у центрі розташовано повний герб висотою 1/3 сторони прапора. Зелений колір уособлює лісове господарство, синій - символ чистоти, краси, ніжності і мирного неба.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати