Відкрити головне меню

Микола Миколайович Варварцев
Народився 25 вересня 1929(1929-09-25) (89 років)
Київ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність історик
Alma mater Київський державний університет
Сфера інтересів історіографія
Заклад Інститут історії України НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Відомий завдяки: Започаткував дослідження українсько-італійських відносин
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»

Микола Миколайович Варварцев (25 вересня 1929, м. Київ) — український історик, дослідник історії міжнародних відносин, зарубіжної історіографії України й української еміграції, доктор історичних наук, професор. Започаткував новий напрям української історичної науки — дослідження українсько-італійських відносин.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 25 вересня 1929 р. у Києві в родині військового авіатора.

1952 закінчив відділення журналістики філологічного факультету Київського державного університету.

1953-68 працював у редакції газети «Вечірній Київ».

1972 захистив кандидатську дисертацію «Українська емігрантська преса, 1950-1970-ті рр..».

1981 захистив докторську дисертацію «Зарубіжні центри українознавства у післявоєнний період» (1981).

З 1968 — молдодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, з 1996 — головний науковий співробітник відділу всесвітньої історії та міжнародних відносин України Інституту історії України НАН України.

Очолював делегацію України на 28-й сесії Комісії соціального розвитку ООН (Відень, 1983).

Наукова діяльністьРедагувати

Автор понад 300 наукових досліджень, у тому числі 25 індивідуальних та колективних монографій, та 400 науково-популярних і публіцистичних праць, опублікованих в Україні, Росії, Болгарії, Польщі, Італії, Словаччині, США, Австралії.

В наукових відрядженнях працював в архівах, рукописних фондах бібліотек, музеях Рима, Флоренції, Болоньї, Венеції, Мілана, Генуї, Неаполя, Турина, Пізи, Віченци, Форлі, Пістої, Лукки, Пеши. В ході досліджень там виявив раніше невідомі документи про українських діячів культури: Семена Гулака-Артемовського, Марка Вовчка, Миколу Костомарова, Михайла Драгоманова, Лесю Українку, Івана Франка та інших. Знайдений фактичний матеріал поглибив уявлення вітчизняної історіографії, літературознавства та мистецтвознавства щодо їхнього життєвого й творчого шляху.

За підтримки представників італійської наукової громадськості він ініціював перед урядом України офіційне звернення до муніципалітету Сан-Ремо про встановлення меморіальної дошки Лесі Українці в цьому місті, яку й було урочисто відкрито в 1998 р.

До 200-літнього ювілею Джузеппе Гарібальді Микола Варварцев разом з італійськи професором Ренато Різаліті підготував та опублікував в Італії спільну працю Інституту історії України НАН України та Флорентійського університету про діяльність українського волонтера гарібальдійської армії — «Лев Ілліч Мечников. Записки гарібальдійця. Експедиція Тисячі» (2008, (італ.)).

Перекладав ряд історичних студій з італійської. Започаткував в історіографії напрям італістики з проблем українсько-італійських суспільно-політичних і культурних взаємин 18-20 ст. Його монографія «Італійці в Україні (ХІХ ст.). Біографічний словник діячів культури» (К., 1994), містить понад 500 статей, присвячених італійським науковцям, письменникам, співакам, педагогам, які пов'язали своє життя з Україною.

Член редколегії щорічника «Міжнародні зв'язки України: Наукові пошуки і знахідки», відповідальний редактор збірників праць та індивідуальних монографій.

Виступав на міжнародних конгресах славістів у Києві (1983) та Братиславі (1993), міжнародних конгресах з історії італійського Рісорджименто в Пізі (1996), Терамо (1998), Генуї (2004).

Читав лекції у Київському університеті імені Тараса Шевченка, Одеському університеті імені І. І. Мечникова, Київському лінгвістичному університеті,Флорентійському університеті.

Під керівництвом Миколи Варварцева підготовлено та захищено три кандидатські дисертації.

Премії і нагородиРедагувати

Основні праціРедагувати

  • Свята нашого часу. — К., 1962 (у співавт.).
  • Украина в российско-итальянских общественных и культурных связях (1-я половина XIX в.). — К., 1986.
  • Нариси історії української інтелігенції (перша половина XX ст.). — К., 1994. — Кн. 1 (у співавт.).
  • Італійці в Україні (XIX ст.). Біографічний словник діячів культури. — К., 1994.
  • Поширення ідей Мадзіні в Україні в XIX ст.. — Піза, 1996 (італ. мовою).
  • Італійці в культурному просторі України (кінець XVIII — 20-ті рр. XX ст.). — К., 2000.
  • Україна й Італія у наукових, освітніх та літературних взаєминах (друга половина XIX — початок XX ст.). Документи, епістолярій, матеріали. — К., 2000.
  • Італійці та італійська культура в Україні. Gli italiani e la cultura in Ucraina. The Italians and the Italian Culture in Ukraine. — К., 2005.
  • Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна. — К., 2006.
  • Життя і сцена Миколи Іванова: історія українця в італійському Рісорджименто.— К., 2011.

ЛітератураРедагувати

  • Українські історики ХХ ст.: Бібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 2: У 2 ч. — Ч. 1. — К., Львів, 2003.
  • Слово про вченого // Міжнародні зв'язки України: Наукові пошуки і знахідки. — Вип. 8. — К., 1999.
  • Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 1. — К., 1998.
  • «Відкриття Італії» через Україну // Вісник НАН України. — 1997. — № 3-4.
  • Il mazzinianesimo nel mondo. 10 seminario internazionale. — Pisa, 1996.

ДжерелаРедагувати