Вальшонок Зиновій Михайлович
Зиновій Михайлович Вальшонок (6 березня 1934, Харків) — російськомовний поет українського походження.
| Вальшонок Зиновій Михайлович | |
|---|---|
| Народився |
6 березня 1934[1] (90 років) Харків, Українська СРР, СРСР[1] |
| Країна |
 Росія |
| Місце проживання |
Харків[1] Москва[1] |
| Діяльність | поет |
| Alma mater | ХДУ імені О. М. Горького (1956)[1] |
| Знання мов | російська |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Народився у Харкові, батьки — інженери, працівники Харківського тракторного заводу.
У роки німецько-радянської війни перебував з батьками в евакуації у місті Рубцовськ (Алтайський край, Російська Федерація).
У 1951 р. закінчив з медаллю 104-у середню школу у Харкові.
У 1956 році закінчив з відзнакою філологічний факультет Харківського університету[2]. Працював учителем російської мови та літератури, редактором Будинку народної творчості, кореспондентом телебачення.[3][4]
Перші вірші були опубліковані у журналі «Новий світ» у 1962 р. У 1964 р. у Харкові вийшла Перша книга віршів — «Поиск».[4]
Член Спілки письменників СРСР з 1969 р.[3][2]
Від 1976 р. живе у Москві.[3] У 90-ті роки певний час працював охоронцем у магазин автозапчастин.[5]
Видано більше 50 його поетичних збірок. Автор збірки лературних пародій «Интербабушка», мемуарного романів «Дом Слова», «Записки ночного сторожа».[5] Твори друкуються також у періодичних виданнях та колективних збірниках. Низку творів Вальшонка перекладено іноземними мовами.[3]
Лауреат літературних премій імені Бориса Пастернака, імені Марини Цвєтаєвої та «Золоте теля» (рос. — «Золотой теленок»).[4]
Поетичні збірки ред.
- «Поиск» (Харків, 1964);
- «Человечность» (Харків, 1967);
- «Эшелон» (Київ, 1975);
- «Человек с обелиска» (Харків, 1976);
- «Яблоко согласия» (Москва, 1976);
- «Третье дыхание» (Москва, 1980);
- «Свадебный марш» (Москва, 1983);
- «Полуденный поезд» (Москва, 1987);
- «Мир не без добрых людей» (Москва, 1988);
- «Болевой порог» (Москва, 1989);
- «Испытание молчанием» (Москва, 1990).
- «Залив Терпения» (Харків, 1994).
- «Личное пространство» (в 2 томах, Харків, 2000).
Примітки ред.
- ↑ а б в г д різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ а б Писатели Москвы, 1987, с. 71.
- ↑ а б в г Аннічев, 2005.
- ↑ а б в Лаповок, 2019.
- ↑ а б Кузнецов, 2019.
Джерела ред.
- Аннічев О.Є. Вальшонок Зиновій Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Писатели Москвы: Биобиблиографический справочник / Сост.: Е. П. Ионов, С. П. Колов. — Москва : Московский рабочий, 1987. — С. 71. — 25000 прим.
- Лаповок И. Дружил с Тарковским и гостил у Евтушенко: в СЗАО живёт Зиновий Вальшонок // Москва. Северо-запад. — 2019. Архівовано з джерела 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Кузнецов Э. Поэт крутого замеса. Зиновию Вальшонку - 85 // НГ Ex Libris. — 2019. Архівовано з джерела 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
Посилання ред.
Зиновий Вальшонок. Сайт поэта [Архівовано 18 грудня 2021 у Wayback Machine.]