Відкрити головне меню

Вальтер Гевель (нім. Walter Hewel; 2 січня 1904, Кельн2 травня 1945, Берлін) — німецький дипломат, активний член НСДАП, бригадефюрер СС, один з небагатьох близьких друзів Адольфа Гітлера.

Вальтер Гевель
нім. Walter Hewel
Walther Hewel.png
Вальтер Гевель в 1940 році.
Народився 2 січня 1904(1904-01-02)[1]
Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 2 травня 1945(1945-05-02)[1][2] (41 рік)
Берлін, Третій Рейх
·вогнепальне поранення
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність політик, дипломат
Alma mater Мюнхенський технічний університет
Знання мов німецька
Членство СС і Stoßtrupp Adolf Hitler[d]
Військове звання SS-Brigadeführer Collar Rank.svg Бригадефюрер СС
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Орден крові
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Офіцер ордена Корони Італії
Офіцерський Хрест ордена Корони Румунії
Великий офіцер ордена Стовпів держави
Командорський Хрест I класу ордена Білої Троянди
Золотий партійний знак НСДАП
Орден Заслуг (Угорщина)
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Почесний кут старих бійців
Цивільний знак СС
Кільце «Мертва голова»

БіографіяРедагувати

Син Антона Гевеля, власника заводу з виробництва какао, і його дружини Ельзи. Батько помер в 1913 році, після чого заводом стала управляти мати Вальтера. Гевель вступив в НСДАП ще підлітком, коли її чисельність становила 200-300 осіб. У 1923 році Вальтер закінчив Мюнхенський технічний університет, брав участь в Пивному путчі. Після засудження Гітлера Гевель кілька місяців був камердинером лідера нацистів. Після провалу путчу Гевель працював продавцем кави в британській фірмі, в Індонезії. Там він організовував філії НСДАП.

У 30-ті роки Гевель повернувся до Німеччини, де був призначений послом і спрямований в Іспанію. 12 вересня 1937 року вступив у СС (посвідчення №283 985). У 1938 році повернувся з Іспанії, здружився з Гітлером, став працювати дипломатом в німецькому МЗС, був радником першого класу. У тому ж році став офіцером зв'язку в МЗС. З вересня 1940 по березень 1943 року мав право прийняття спеціальних рішень, був в ранзі секретаря.

Будучи офіцером зв'язку в штаб-квартирі Гітлера, він був близьким до лідера нацистів. Гевель вів щоденник, який був написаний для маскування на індонезійському мовою. Гевель був одним з останніх німецьких офіцерів, в якому Гітлер був упевнений. Протягом останніх декількох років Гевель завжди займав позицію Гітлера, окрім одного разу: він відмовився одружитися з донькою міністра озброєнь Фріца Тодта. В останні дні нацистського уряду він був незалежним консультантом Гітлера. Він дістав Гітлеру ціаністий калій, що зробити в той період було вкрай проблематично.

У ніч на 2 травня 1945 року Вальтер Гевель одним з останніх залишив фюрербункер, але через кілька годин (близько 10:30), злякавшись полону, наклав на себе руки: застрелився в підвалі на алеї Шеггаузер (район Веддінг), недалеко від радянських позицій.

Звання ССРедагувати

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Maria Keipert (Red.): Biographisches Handbuch des deutschen Auswärtigen Dienstes 1871—1945. Herausgegeben vom Auswärtigen Amt, Historischer Dienst. Band 2: Gerhard Keiper, Martin Kröger: G-K. Schöningh, Paderborn u. a. 2005, ISBN 3-506-71841-X.
  • Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
  • а б SNAC — 2010.
  • Munzinger-Archiv — 1913.