Валерія Кустова
Вале́рія Ку́стова, вона ж Валери́на (нар. 9 жовтня 1985[2], Мінськ) — білоруська поетеса, письменниця, сценаристка, телеведуча.
| Валерія Кустова | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Валерыя Кустава | ||||
 | ||||
| Народилася |
9 жовтня 1984[1] (39 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Діяльність | есеїстка, літературознавиця, письменниця, перекладачка, поетка | |||
| Сфера роботи | есей | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Членство | Спілка білоруських письменників | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Валерія Кустова у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Навчалася в ДМШ № 9, закінчила ДМШ № 19 за класом скрипки та фортепіано. Навчалася в ліцеї з театральним ухилом № 136, закінчила білоруський клас театрального ліцею (колишня школа № 211, 2002). Відвідувала Білоруський колегіум[be] (відділення філософії/літератури)(2003), закінчила Польський інститут у Мінську[be] (2003), Білоруський державний університет культури і мистецтв (2007, диплом з відзнакою, спеціальність «Літературна творчість», спеціалізація — кінодраматургія), ступінь магістра БДАМ (2008, спеціальність «Мистецтвознавство», спеціалізація — кінотелемистецтво — має ступінь магістра мистецтвознавства). Працювала редакторкою видавництва «Мастацкая літаратура» (2008—2009). Закінчила аспірантуру БДАМ (2012, спеціальність «Кінознавство», спеціалізація у галузі кіно, телебачення та інших екранних мистецтв).
Творчість ред.
Мимоволі вона встановила три рекорди в історії білоруської літератури:
- Першу серію віршів з передмовою Олександра Рязанова опубліковано у віці 6 років у журналі «Берізка»[be] (№ 9-10, 1992);
- Перша поетична збірка «Кров Всесвіту» з передмовою Василя Жуковича[be] вийшла у віці 11 років;
- Поетичну секцію Спілки білоруських письменників пройшла в 16 років.
Членкиня Спілки білоруських письменників та Білоруського ПЕН-центру.
Брала участь у міжнародних літературних фестивалях у Білорусі, Україні, Польщі, Литві, Словенії, Туркменістані, Німеччині, Швеції тощо. Авторка низки пісень, співпрацює з білоруськими композиторами, ансамблями та виконавцями. Окремі твори перекладено німецькою, французькою, шведською, англійською, литовською, грузинською, словенською, українською, польською та російською мовами. Перекладає з білоруської, російської, української, польської тощо; авторка численних публікацій у періодичних виданнях: «Дзеяслоў», «Новы Час», «ARCHE Пачатак», «Полымя», «Культура»[be] тощо.
Вірші Валерини дуже різні: від філософських та серйозних до провокаційно-хуліганських[3] .
Громадська діяльність ред.
У лютому 2018 року в Білоруському домі у Варшаві в День рідної мови провела «Національний диктант», яким Білоруський дім розпочав святкування 100-річчя Білоруської Народної Республіки[4].
Кримінальне переслідування ред.
У червні 2021 року Кустова була змушена покинути Білорусь. 3 червня в її квартиру ломилися невідомі. Після цього зв'язок з нею пропав, поки письменниця не опинилася в Польщі. У Білорусі ж щодо неї було розпочато кримінальне переслідування: Кустову звинуватили як мінімум в «організації та підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок», і несплаті податків за фінансування протестів[5].
Бібліографія ред.
- Кроў Сусвету: вершы; Прадм. В. Жуковіча. — Мн.: Маст. літ., 1996. — с. 175.
- Каб неба сагрэць…: вершы; Прадм. Р. Барадуліна. — Мн.: Маст.літ., 2004. — 87 с.
- Тамсама: вершы. — Мн.: Маст. літ., 2006. — с. 150.
Нагороди ред.
- Стипендіатка Спеціального фонду Президента Республіки Білорусь для підтримки талановитої молоді (1997) за книгу «Кров Всесвіту»;
- Дипломантка ІІ форуму творчої молоді «XXI століття — музика надії» (1997);
- Переможниця Міжнародного поетичного конкурсу, який проводився під егідою ЮНЕСКО в Парижі (2000);
- Стипендіатка Державної стипендії діячам культури і мистецтв, творчій молоді Республіки Білорусь (2001);
- Лауреатка стипендії Кіндрата Кропиви (2003—2004) для молодих драматургів;
- Стипендіатка Балтійського центру письменників і перекладачів у Швеції (2009);
- Лауреатка премії «Золотий апостроф[be]» журналу «Дзеяслоў» у номінації «Поезія» за 2009 рік;
- Учасниця Літературного колоквіуму в Берліні, Німеччина (2010);
- Переможниця Республіканського конкурсу молодіжної журналістики «Твій стиль» (Гродно, 2012);
- Членкиня Міжнародного дому письменників та перекладачів у Вентспілсі, Латвія (2012);
- Лауреатка премії «Екслібрис»[be], присвяченої Ригору Бородуліну (2015).
Примітки ред.
- ↑ http://kamunikat.org/usie_knihi.html?pubid=23296&lang=BE
- ↑ Родныя Вобразы / Біяграфіі / Валярына Кустава. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 6 квітня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Грушэцкі А. (21 лютага 2018). Дзень Роднай Мовы ў Беларускім Доме ў Варшаве. Новы Час. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 21 лютага 2018.
- ↑ «Нібыта фінансавала пратэсты». Тэлевядоўца Валярына Кустава расказала, чаму яе хацелі арыштаваць. Новы Час (біл.). 17 червня 2021.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Валерія Кустова |
Валерія Кустова у соцмережі «Facebook»- Валерина в Комунікаті [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Жукович В. Уривки з передмови до книги «Кров Всесвіту», вибрані вірші [Архівовано 25 грудня 2009 у Wayback Machine.], 1996;
- Южик М. «Ми будемо» (до творчого портрета Валерини Кустової), 2010;
- Нарис «Перед відчаєм» (Штрихи до портрета поета Анатолія Сиса) [Архівовано 20 червня 2013 у Wayback Machine.] // «Дзеяслоў» № 36, 2008
- Цикл віршів «Колискова для Бога» [Архівовано 29 квітня 2013 у Wayback Machine.] // «Дзеяслоў» № 40, 2009;
- Нарис «Сни мої — Готланд» [Архівовано 24 лютого 2010 у Wayback Machine.] // «Новы Час», 31-01-2010;
- Есе «Не переймайся, мамо, я у Варшаві! . . » // «ARCHE Пачатак» № 04-2010
- Есе до 110-річчя Володимира Жилки "VIVERE MEMENTO! (пам'ятай про життя!) " // «Новы Час», 02-05-2010
- Огляд фільму «Хай живе Білорусь!» [Архівовано 8 грудня 2013 у Wayback Machine.] // «Новы Час», 04-2012;
- Пісня на вірш Валерини «Парижанин» (аудіо)
