Валерій Валент
Аврелій Валерій Валент (лат. Aurelius Valerius Valens; помер 317), іноді Валент I — римський імператор, що правив разом з Ліцинієм з кінця 316 року до 1 березня 317 року. Його влада була не визнана на заході Імперії, де правив Костянтин. Після укладання мирної угоди між Ліцинієм та Костянтином Валерія Валента було страчено.
| Аврелій Валерій Валент | |
|---|---|
 | |
| Імператор (не визнаний на заході) | |
| Правління |
кінець 316 — 1 березня 317 (спільно з Ліцинієм) |
| Попередник | Ліциній та Костянтин Великий |
| Наступник | Ліциній та Костянтин Великий |
| Біографічні дані | |
| Народження | 3 століття |
| Смерть | після 1 березня 317 |
| Династія | тетрархія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Єдине, що відомо про Валерія Валента до його приходу до влади — він був командувачем на кордоні (лат. dux limitanis) в Дакії, яка тоді контролювалася Ліцинієм[1]. Після того, як під час першої своєї війни з Костянтином I Ліциній зазнав нищівної поразки у битві при Цибалах, що сталася в Панноніі 8 жовтня 316 року[2] (за іншими даними — 314 р.[3]), він утік до Адріанополя, де за допомогою Валента зібрав нове військо. Там на початку грудня 316 року Ліциній надав Валенту титул августа — ймовірно, задля того, щоб зберегти його лояльність[4]. Згодом Ліциній зробить так само, під час другої війни з Костянтином призначивши собі в співправителі Мартиніана. Хоча багато джерел називають Валента цезарем, проте на його монетах він позначається як август[5].
Ситуацію змінила поразка Ліцинія у битві при Мардії наприкінці 316 — початку 317 років. Ліциній був змушений визнати Костянтина старшим августом й усунути Валента. Візантійський історик Петро Патрикій так описує реакцію Костянтина на прибуття посла Ліцинія Местріана:
«Цар усім рухом особи і всього тіла виявляючи великий гнів і ледь бувши в змозі говорити, вимовив: "Не так ми досі поступали і не для того від океану до цього місця дійшли, б'ючись і перемагаючи, щоб не хотіти мати товаришем у правлінні свого зятя [тобто Ліцинія] за його лиходійства і тим відмовлятися і від родини, а разом з ним взяти підлого раба [тобто Валента] в учасники царської влади". Потім він сказав Местріану, щоб той припинив цю розмову і говорив про інше, якщо хоче про щось попросити. Вирішено було Валента відлучити від царства».
Мирний договір був укладений у Сердиці 1 березня 317 року. Невідомо, чи це входило до умов договору, але згодом Ліциній стратив Валента[6].
Примітки ред.
- ↑ Jones A.H.M., Martindale J.R., Morris J., The Prosopography of the Later Roman Empire, Cambridge University Press, 1971, p.1119.
- ↑ Щодо дати битви при Цібалаї див.: Potter, David S. The Roman Empire at Bay AD 180—395, Routledge, 2004. P. 378; Odahl, Charles M. Constantine and the Christian Empire, Routledge, 2004. P. 164; Treadgold W., A History of the Byzantine State and Society, Stanford University Press 1997. P.34; Christensen A.S., Baerentzen L., Lactantius the Historian, Museum Tusculanum Press, 1980. P.23.
- ↑ Див.: Jones, Arnold, H. M. Constantine and the Conversion of Europe. The English University Press, 1949. P. 127; MacMullen R. Constantine. Routledge, 1987. P.67.
- ↑ Jones A.H.M. Constantine p.127
- ↑ Lieu, Samuel N. C., Montserrat Dominic. From Constantine to Julian: A Source History. Routledge, 1996; A Dictionary of Roman Coins. London, 1889. [Архівовано 15 травня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ ВАЛЕНТ I (316 — 317). ancientrome.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 1 квітня 2010.
Посилання ред.
- n Біографія Валерія Валента в De Imperatoribus Romanis [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)