Зимня Валентина Іванівна
Валенти́на Іва́нівна Зи́мня (14 січня 1928, село Вишнівчик, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 18 липня 2019, Київ, Україна) — українська актриса, театральний педагог. Народна артистка України (1998). Професор кафедри Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.[2]
| Зимня Валентина Іванівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
14 січня 1928 Вишнівчик, СРСР | |||
| Померла |
18 липня 2019[1] (91 рік) Київ, Україна | |||
| Громадянство |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Роки діяльності | з 1950 | |||
| IMDb | nm0956891 | |||
| Нагороди та премії | ||||
    
  | ||||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис ред.
1950 року закінчила Київський театральний інститут. З 1969 року його викладач (професор із 1991 року). Серед учнів — Володимир Абазопуло, Вовкун Василь, Середа Андрій, Капінос Інна, Жирко Тарас, Санін Олесь, Стригун Назар, Мага Петро, Орліченко Світлана, Єгорова Сніжана, Нищук Євген, Ребрик Ліліана, Анатолій Гнатюк, Сергій Калантай,Тарас Цимбалюк.
У 1950—1969 роках — актриса Чернівецького українського музично-драматичного театру.
Померла на 92-му році життя 18 липня 2019 року у Києві[3]. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′07″ сх. д. / 50.417611° пн. ш. 30.5019972° сх. д.).
Ролі та вистави ред.
- Тетяна («У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською).
- Анна («Земля» за Ольгою Кобилянською).
- Санда («Вовчиха» за Ольгою Кобилянською).
- Леся («Леся» Андрієвич).
- Катрина («Матінка Кураж і її діти» Брехта).
На сцені навчального театру-студії Київського театрального інституту поставила:
- «Через честь» О. Ширван-заде (1976),
- «Іменем землі і сонця» І. Друце (1980),
- «Безталанна» Івана Карпенка-Карого (1980),
- «Чотири краплі» Віктора Розова (1984),
- «Гніздо глухаря» Віктора Розова (1988),
- «На перші гулі» Степана Васильченка (1993).
Відзнаки ред.
- 2012 — Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать»
- 2016 — Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України»[2]
Примітки ред.
- ↑ https://glavcom.ua/news/pishla-z-zhittya-narodna-artistka-ukrajini-valentina-zimnya--611078.html
- ↑ а б Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
- ↑ Померла відома українська актриса /УНН, 19.7.2019/. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
Джерела ред.
Посилання ред.
- «Не можу сказати, що життя було раєм. Ні… В кого воно ідеальне?» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Україна молода
- Слава й «Тінь» Валентини Зимньої [Архівовано 7 листопада 2007 у Wayback Machine.] ktm.ukma.kiev.ua
Література ред.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 262—263.