Давиденко Валентина Іванівна

українська поетка, перекладачка, журналістка, художниця
(Перенаправлено з Валентина Давиденко)

Валенти́на Іва́нівна Давиде́нко (Осипе́ць) (5 квітня 1955, Леськи) — українська поетеса, перекладачка, журналістка, художниця. Заслужений журналіст України (1998).

Давиденко Валентина Іванівна
Валентина Давиденко в редакції газети "Слово Просвіти"
Народилася 5 квітня 1955(1955-04-05) (68 років)
с. Леськи Черкаського району Черкаської області
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність журналістка, перекладачка, художниця
Відома завдяки журналістка
Alma mater ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Членство НСЖУ і НСПУ
Нагороди
Заслужений журналіст України
Сайт valentinadavidenko.com.ua

Біографія ред.

Народилася 5 квітня 1955 року в селі Леськи Черкаського району Черкаської області.

Закінчила факультет журналістики Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка у 1977 році. Після закінчення університету працює в системі радіо і тележурналістики. Головна редакторка Головної редакції публіцистичних програм ТВО радіо «Голос Києва» КДРТРК. Авторка і ведуча популярних мистецьких програм радіо «Голос Києва».

Зарубіжна консультантка від України міжнародного літературного Інтернет-журналу «Formafluens» (Рим).

Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України. Заслужений журналіст України. Лавреатка літературних премій ім. Бориса Нечерди, Володимира Свідзінського, Дмитра Нитченка. Має Орден Св. Великомучениці Варвари КП УПЦ.

Творчість ред.

Література і журналістика ред.

Автор поетичних книг: «Зелена зірка березня»(1988), «Нічна вежа»(1999), «Флейта Евтерпи»(2004), «Білу лампу внесу тобі в ніч»(2012), книги віршів для дітей «Казкові світлини» (спільний проект із художницею Т. Горюшиною), перекладів сучасних італійських поетів (T. Colusso «La lingua langue» Roma 2009, La Magazine Litteraire Internazional «Formafluens» 2011), численних публікацій з питань образотворчого мистецтва і культури. Вірші перекладалися англійською, грецькою, італійською, польською, російською мовами.

Авторка і ведуча 12 телефільмів про сучасних художників України циклу «Мистецька мансарда» (телекомпанія ICTV, «Альтернатива»).

Авторка і режисер телефільму про Папу Іоана Павла II «Гілочка сосни з вулиці Боччеа» (КДТРК).

Авторка проєкту «Барви італійської Умбрії» — виставки італійських художників у Київській міській галереї «Лавра», упорядниця, авторка вступної статті каталогу «Весняний вернісаж — 2006. Барви італійської Умбрії. Associazione culturale «Spoleto Arte»» (2006) українською та італійською мовами.

Співавторка спільного проєкту з композитором І. Тараненком — ф'южн-феєрії «Майстер снів» (альбом пісень на вірші Валентини Давиденко, 2007–2012 р.).

Авторка Міжнародного мистецького проєкту «Карнавал Муз». Національний музей літератури України (2012).

Образотворче мистецтво ред.

Учасниця художніх виставок: Виставка групи українських художників у Словаччині (2004), Фонд розвитку мистецтв, Київ, (2005, 2011), Республіканський Будинок актора (2005), Корсунь-Шевченківський краєзнавчий музей (2006), Національна Спілка письменників України (2008), Національна спілка журналістів України (2008), Український дім (виставка «Світ очима жінок» (2008), республіканська виставка «Барвиста Україна» (2009), Держскарбниця, Київ, (2010), Міжнародний конкурс-фестиваль «Український тиждень мистецтв» (2009) — друге місце в номінації «Акварельний живопис — профі», Міжнародний конкурс — фестиваль «Український тиждень мистецтв» (2010), Міжнародний конкурс — фестиваль «Білоруський тиждень мистецтв», м. Мінськ (2010), Міжнародний конкурс-фестиваль «Санкт-Петербурзький тиждень мистецтв» (2010), виставка «Різдвяні зустрічі» (2010), Український Дім, виставка українського пейзажу, Музей історії Києва, (2011), тематична виставка до Міжнародного Дня книги («Читання „Дон Кіхота“ М. де С. Сааведри»), Національний музей літератури, (2011), виставка проекту «Київ золотоверхий» — Музей Грушевського, театр «Сузір'я» (2011), міжнародна виставка в галереї «Сполето-арт» (Умбрія, Італія, 2011).

Персональні виставки: Український Фонд культури (2007), галерея «Мистецький курінь» (2008), Київський будинок вчених НАН України (2010), галерея «Печерська» (2011), Національний музей літератури (2012).

Учасниця зарубіжних пленерів (Словаччина, Італія, Польща, Міжнародний пленер у Закарпатті (2004–2011). Учасниця мистецького проєкту відтворення в живописних полотнах храмової архітектури костелів на території України (2007). Живописні серії створені за враженнями від українських пейзажів, а також зарубіжних подорожей.

Твори Валентини Давиденко знаходяться в приватних колекціях в Україні, Німеччині, Польщі, Канаді, Італії, Македонії, Литві. Працює в галузі живопису та графіки.

Джерела ред.

  • «Кіномистецтво України», стор. 163
  • Жінки України. Київ, 2001. — стор. 114–115.
  • Енциклопедія Сучасної України. — Том 7. — Ґ — Ді. — Київ, 2007.
  • Київський Національний Університет імені Шевченка. Шляхами Успіху. — ІІ том. — Київ, 2006.
  • Художники Києва. Українське образотворче мистецтво 1991–2011 років. Живопис. Графіка. Скульптура. — Київ: «Криниця», 2011.
  • Володимир Базилевський. Флейта — ім'я жіноче. «Лук Одіссеїв. Статті, есеї, діалоги». — Київ: «Ярославів Вал», 2005.
  • Уляна Глібчук. «Коли міф проростає крізь античний мармур» // Українська літературна газета. — 11. 02. 2011.
  • Олександр Балабко. З полотен до віршів чи навпаки? // Українська літературна газета. — 2.04. 2010.
  • Людмила Таран. «Золота чаша Валентини Давиденко» // Вечірній Київ. — 9.10. 2003.
  • Світлана Короненко. «…Я — туман меланхолії, зірка пустель…» // Літературна Україна. — 1.01.2009.
  • Людмила Яновська. «Загадкові сюжети кольору» // Урядовий кур'єр. — 20.02. 2010.
  • Юрій Брязгунов. Акварелі душі під музику Вівальді // Молодь України. — 16. 02. 2010.
  • Телефільм «Подих слова. Валентина Давиденко» у 3 частинах. КДТРК, 2010.

Посилання ред.