Валенсійська тайфа (ісп. Taifa de Valencia; араб. طائفة بلنسية‎) — в 10101085, 10761099, 11451147 і 12291238 роках ісламська монархічна держава на Піренейському півострові зі столицею в місті Валенсія. Арабською — емірат Балансія.

Валенсійська тайфа
1010 – 1238
Валенсійська тайфа: історичні кордони на карті
Валенсійська тайфа: історичні кордони на карті
Валенсійська тайфа в XI ст.
Столиця Валенсія
Мови арабська
Релігії суннізм
Форма правління монархія
Історія
 - Засновано 1010
 - Ліквідовано 1238
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Валенсійська тайфа

Історія ред.

У 1009 році з початком занепаду Кордовського халіфату в Валенсії спалахнуло повстання сакаліба, вірних роду Амірідів (нащадків аль-Мансура). 1010 року сакаліба Мубарак і Музаффар стали практично незалежними правителями Валенсії. Втім у 1017 року їх повалив інший сакаліба Лабіб аль-Фата. 1019 році почалися сутички з тайфою Денья.

1021 році владу в Валенії захопив представників Амірідів Абд аль-Азіз, що розпочав активну зовнішню політику — воював поперемінно з християнськими державами і сусідніми тайфами.

У 1060-х роках починаються невдалі війни проти Кастилії, чим скористався аль-Мамун, емір Толедо, що 1065 року встановив свою владу у Валенсії. У 1076 році Аміріди відновити владу в тайфі, але вимушені були маневрувати між Сарагоською та Толедською тайфою, а також зважати на Кастилію. 1086 році за підтримки останньої було повалено династію Амірідів, а Валенсійська тайфа стала васалом кастильських королів.

З 1090 року влада у Валенсії фактично належала Сіду Кампеадору, який 1094 року офіційно став правителем. Невдовзі після смерті Сіда, у 1102 році Валенсію захопили Альморавіди.

З 1129 року починає занепадати влада Альморавідів в Аль-Андалусі. 1145 року було відновлено Валенсійську тайфу. Втім внаслідок боротьби за владу тайфу було послаблено, в результаті Валенсію захопили війська Мурсійської тайфи. У 1172 році разом з Мурсією стала частиною держави Альмохадів.

У 1224 році починає руйнувати влада Альмохадів, чим скористався Зайян ібн Марданіс, який відновив незалежність Валенсійської тайфи. Йому довелося вести оборонні бої з Ібн Худом, що підкорив майже увесь Аль-Андалус. В обмін на підтримку визнав зверхність Арагонського королівства.

У 1232 року арагонські війська виступили проти тайфи. 1236 року було підписано мирну угоду, за якою передав Арагону частину тайфи та підтвердив свій васалітет. Втім у 1238 року арагонці захопили Валенсію.

Еміри ред.

Сакаліба ред.

Аміріди ред.

Ді-л-Нуніди ред.

Аміріди ред.

Ді-л-Нуніди ред.

Джаххафіди ред.

де Вівар ред.

Альморавіди ред.

  • валі у 1102—1145 роках

Худиди ред.

Бану Марданіс ред.

Альмохади ред.

  • валі у 1172—1229 роках

Бану Марданіс ред.

Джерела ред.

  • Huici Miranda, Ambrosio (1970). Historia musulmana de Valencia y su región. Anubar. ISBN 84-7013-031-5.
  • Reilly, Bernard F; Reconquista y repoblación de la Península. Diario El País, 2007 ISBN 978-84-9815-768-0, reedición de Cristianos y musulmanes (1031—1157). 1992. Crítica. ISBN 84-7423-555-3