Відкрити головне меню

Матвій Григорович Вайнруб (нар. 2 травня 1910, Борисов — пом. 2 лютого 1998, Київ) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни командувач бронетанковими і механізованими військами 8-ї гвардійської армії 1-го Білоруського фронту.

Матвій Григорович Вайнруб
Vaynrub Matviy Hryhorovych.jpg
Народження 2 травня 1910(1910-05-02)
Борисов (зараз
Мінська область)
Смерть 14 лютого 1998(1998-02-14) (87 років)
Київ
Поховання Совське кладовище
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкові війська
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 19291970
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Сталінградська битва
Вісло-Одерська операція
Відносини Брат — О.Г. Вайнруб
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Богдана Хмельницкого I ступеня Орден Суворова II ступеня
Орден Кутузова II ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

БіографіяРедагувати

Народився в місті Борисові нині Мінської області в родині робітника. Молодший брат Овсія Григоровича Вайнруба (також Герой Радянського Союзу).

У 1924—1929 роках працював склодувом на Борисовском скляному заводі. У 1927 році закінчив 2 курсу робітфаку.

У РСЧА з 1929 року. У 1931 році закінчив Білоруську об'єднану військову школу, в 1941 році – Військову академію імені М.В. Фрунзе.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював у складі військ Західного, Південно-Західного, Сталінградського і 1-го Білоруського фронтів. Командував танковим полком. Як командувач бронетанковими силами 62-ї армії та заступник командарма В.І. Чуйкова.

М.Г. Вайнруб яскраво проявив себе в обороні Сталінграда. У ході Сталінградської битви підрозділи під його командуванням не допустили гітлерівців до Центральної залізничної станції, а потім зупинили наступ фашистських військ на цій ділянці фронту, він особисто керував атакою на «Будинок фахівців».

Командувач бронетанковими і механізованими військами 8-ї гвардійської армії (1-й Білоруський фронт) гвардії генерал-майор танкових військ Матвій Вайнруб особливо відзначився під час Вісло-Одерської наступальної операції, коли він уміло скерував бойові дії рухомої танкової групи по прориву оборони противника на лівому березі річки Вісли в районі польського міста Магнушев.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року за вміле командування довіреними військами і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії генерал-майору танкових військ Вайнрубу Матвію Григоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5175).

Після війни генерал Вайнруб був призначений заступником командувача Київським військовим округом. У 1951 році він закінчив Військову академію Генерального штабу, а в 1956 році заочно – Новосибірський індустріальний інститут.

З 1970 року генерал-лейтенант Вайнруб М.Г. у відставці. Жив у Києві, працював старшим науковим співробітником Українського Науково-дослідного інституту технічної інформації.

Помер 14 лютого 1998 року. Похований у Києві на Совському кладовищі.

Почесні звання та вшанування пам'ятіРедагувати

М.Г. Вайнруб почесний громадянин міста Волгоград (Росія), Борисов (Білорусь), Познань (Польща).

У травні 2013 року в місті Ашдод (Ізраїль) було відкрито пам'ятник Героям Радянського Союзу братам Вайнруб.

ПосиланняРедагувати