Відкрити головне меню

Антон Романович Вайнов (Вайнштейн) (4 липня 1898(18980704), місто Одеса, тепер Одеська область — розстріляний 10 вересня 1937, Москва) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Одеського і Донецького обласних комітетів КП(б)У. Член ЦК КП(б)У в червні 1930 — січні 1937 р.

Вайнов Антон Романович


 
Партія: КПРС
Народження: 22 червня (4 липня) 1898
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть: 10 вересня 1937(1937-09-10) (39 років)

БіографіяРедагувати

Народився 22 червня (4 липня) 1898 року в родині робітника-карамельника. У 1913 році закінчив 2-е Одеське казенне училище. У жовтні 1913 — листопаді 1917 р. — карамельник-підмайстер цукеркової майстерні в Одесі. У грудні 1917 — лютому 1918 р. — червоногвардієць Одеської Червоної гвардії.

Член РКП(б) з січня 1918 року.

У березні 1918 — березні 1919 р. — на підпільній роботі в Одесі. У березні — серпні 1919 р. — червоноармієць, політпрацівник сторожового полку і загону по боротьбі із бандитизмом 3-ї Української радянської армії. У вересні 1919 — лютому 1920 р. — на підпільній роботі в Одесі. У березні — вересні 1920 р. — старший уповноважений, голова партійного колективу Особливого відділу, завідувач відділу політичного контролю головної Надзвичайної комісії (ЧК) діючої армії в місті Одесі.

У вересні 1920 — липні 1921 р. — голова Велико-Фонтанського районного революційного комітету і районного комітету КП(б)У міста Одеси. У серпні 1921 — січні 1922 р. — голова Особливої сесії Одеського губернського революційного трибуналу в місті Тирасполі. У січні — травні 1922 р. — заступник голови Балтського повітового революційного комітету Подільської губернії. У травні 1922 — вересні 1923 р. — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу і заступник секретаря Первомайського повітового комітету КП(б)У; завідувач організаційного відділу Миколаївського окружного комітету КП(б)У.

У вересні 1923 — травні 1924 р. — слухач курсів секретарів повітових комітетів при ЦК РКП(б) в Москві.

У червні 1924 — травні 1925 р. — завідувач Луганської окружної партійної школи КП(б)У.

У червні 1925 — серпні 1926 р. — відповідальний секретар Ровеньківського районного комітету КП(б)У Луганського округу. У серпні 1926 — березні 1928 р. — завідувач організаційного відділу Луганського окружного комітету КП(б)У.

У березні 1928 — вересні 1929 р. — відповідальний інструктор, а у вересні 1929 — січні 1930 р. — завідувач організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У в місті Харкові.

У січні — липні 1930 р. — відповідальний секретар Кременчуцького окружного комітету КП(б)У.

У серпні — вересні 1930 р. — відповідальний секретар Одеського окружного комітету КП(б)У. У вересні 1930 — лютому 1932 р. — відповідальний секретар Одеського міського комітету КП(б)У.

У лютому — червні 1932 р. — 2-й секретар Одеського обласного комітету КП(б)У.

У липні 1932 — березні 1933 р. — 2-й секретар Донецького обласного комітету КП(б)У. У березні — вересні 1933 р. — секретар Донецького обласного комітету КП(б)У з вугільної промисловості. У вересні 1933 — лютому 1936 р. — 2-й секретар Донецького обласного комітету КП(б)У.

У лютому — березні 1936 р. — заступник завідувача промислового відділу ЦК ВКП(б) в Москві.

У березні 1936 — січні 1937 р. — 1-й секретар Організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Ярославській області РРФСР. У січні — червні 1937 р. — 1-й секретар Ярославського обласного комітету ВКП(б).

Заарештований 23 червня 1937 року УНКВС по Ярославській області. 15 серпня 1937 року виключений із членів ВКП(б). Розстріляний у Москві. Реабілітований 19 травня 1956 року.

ДжерелаРедагувати