Ваджрадгара
Ваджрадга́ра (санскр. वज्रधार, Vajradhāra IAST; тиб.: རྡོ་རྗེ་འཆང། [rdo rje 'chang] (Dorje Chang — Дордже Чанг); яп.: 執金剛; кит.: 金剛總持; букв. «Утримувач Ваджри», «Утримувач Алмаза») — у Ваджраяні споконвічний Будда, уособлення Дхармакаї. У Тибетському буддизмі ототожнюється з Аді-Буддою.[1]
ІконографіяРедагувати
Ваджрадгара зображується у темно-синьому барві у позі медитації, як в одиночній формі, так і в єднанні Яб-Юм[2]. Він сидить на місячному і сонячному дисках, розташованих на лотосі, що розкрився[3]. Руки схрещені (в ділянці передпліч) на грудях : у правій руці - золота ваджра, у лівій - золота ваджра (у Ваджрасаттви в лівій руці срібний дзвоник, що є символом жіночої духовності та праджні).
Ваджрадгара символізує недвоїстість, блискавичний стан просвітлення («ваджра» перекладається з санскриту як «блискавка», "діамант").
Ваджрадгара як Аді-Будда силою своєї мудрости і споглядання еманує дг'яні-будд[4]:
Будда Акшобг'я(Акшобх'я) | ☸ | |
Будда Ратнасамбгава(Ратнасамбхава) | ☸ | |
Будда Амітабга | ☸ | |
Будда Амоґгасіддгі(Амогхасіддхи) | ☸ | |
Будда Вайрочана | ☸ |
Передача вченняРедагувати
Вважається, що Ваджрадгара передає вчення видатним йоґам, Махасіддгам. Наприклад, засновник лінії Каґ'ю тибетського буддизму Тілопа отримав від Ваджрадгари методи[5] «великого символу». Відтак, Ваджрадгара вважається Верховним Божественним Гуру школи Каг'юпа[6].
Див. такожРедагувати
ГалереяРедагувати
Будда Ваджрадгара з 25 з 84 Магасиддхів
Ваджрадгара з Гірляндою з квітів
ПриміткиРедагувати
- ↑ (рос.)Ваджрадхара // Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия
- ↑ (рос.)Изображения Будды Ваджрадхары в союзе Яб-Юм
- ↑ (рос.)Будда Ваджрадхара. Архів оригіналу за 2012-03-16. Процитовано 2012-01-13.
- ↑ (рос.)Кочетов А. Н. Ламаизм. — Наука, 1973. — С. 105. — 199 с.
- ↑ (укр.)Пісні Міларепи.- 2010,2015.- C.22 Ел.джерело
- ↑ (рос.)Великий Йог Тибета Миларепа. Личность. Деяния. Пер. Эванс-Вентца, с англ. Тумановой. Самара, 1994. – 266 с. (с.121)
ДжерелаРедагувати
- (рос.)Индо-тибетский буддизм. Энциклопедический словарь/Валерий Андросов.- М.:Ориенталия, 2011.- 448 с. (Самадхи).-Ел.джерело (С.171) ISBN 978-5-91994-007-4
ПосиланняРедагувати
- «ЄВАНГЕЛІЄ» БУДДИ ТА ЕЗОТЕРИЧНИЙ БУДДИЗМ, ЧАСТИНА 4
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ваджрадгара