Вадд
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 17 жовтня 2023.
Вадд (араб. ود — «улюблений») — ім'я бога місяця та зрошення в давньоарабській міфології. В офіційному пантеоні він посідав друге місце після Астара. У святилищі оази Думат були зібрані статуї різних давньоарабських богів, серед них була і гігантська статуя божества Вадда у вигляді людини з мечем, списом, луком і сагайдаком стріл[1]. Вадда згадується в Корані в сурі Нух як один з богів, яким поклонявся народ Нуха разом з іменами інших ідолів — Сува, Ягуса, Якука, Насра[2].
| Вадд |
|---|
|
І вони замислили велику змову та сказали: "Не цурайтеся ваших богів: Вадда, Суви, Ягуса, Яука і Насра". | 
|
Храм, присвячений Вадду, знесений за наказом пророка Мухаммада загоном Халіда ібн аль-Валіда. Ті, хто чинив опір знесенню, були вбиті[3][4].
Примітки ред.
- ↑ Міфи народів світу, 1980-1982.
- ↑ А. Алі-заде, 2007.
- ↑ William Pickthall, Marmaduke (1967). Islamic culture, Volume 9. Islamic Culture Board. с. 191. ISBN 978-1-142-49174-1. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 24 лютого 2017. Original is from the University of Virginia
- ↑ ibn al Kalbi, Hisham (1952). The book of idols: being a translation from the Arabic of the Kitāb al-asnām. Princeton University Press. с. 48. ASIN B002G9N1NQ. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 24 лютого 2017.
Література ред.
- Вадд. А. Г. Лундін [Архівовано 20 вересня 2019 у Wayback Machine.]