Вадвич (герб)

герб

Вадвич (Wadwicz, Wadwic) — шляхетський герб польського чи німецького походження, що вживався серед польських, українських, литовських, білоруських шляхетських родів. Зустрічається вперше у документах, датованих 1404 роком.

Вадвич
POL COA Wadwicz.svg
Версії
POL COA Wadwicz I a.svg
Герб Вадвич (рання версія)
POL COA Wadwicz I b.svg
Герб Вадвич (XVI-XVII ст.)
POL COA Łodziata.svg
POL COA Naruszewicz.svg
Деталі
Перша згадка 1404 рік
Роди

ОписРедагувати

Щит розсічений на червоне і срібне поле, у яких змінних кольорів дві морські риби вигином до країв щита у вигляді літери "С". У клейноді п'ять страусових пер.

ПоходженняРедагувати

За легендою, лицар німецького походження на ім'я Вадвич двічі був направлений у складі делегації короля Болеслава 1102-1138 в Данію. При поверненні цей лицар потрапив у шторм на морі й потонув. У нагороду за заслуги король Болеслав дарував цей герб його нащадкам.

Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі й Вадвич були закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Відповідно до умов унії шляхтич Ян Менжик з Дуброви передав цей герб литовському боярину Петру Мондигерду.

РодиРедагувати

Герб належав понад 30 литовсько-руським родам, всього ж цим гербом користувалися 73 шляхетські родини (перелік родин подано згідно польської абетки): Адамкевичі (Adamkiewicz), Адамковичі (Adamkowicz), Анцевичі (Ancewicz), Анґліцькі (Anglicki), Блоші (Błosz), Богдзевичі (Bohdziewicz), Богуші (Bohusz), Борейші (Borejsza, Boreysza), Бородзіц (Бородичі) (Borodzic), Бородзичі (Borodzicz), Боські (Boski), Даукші (Dauksza), Домбровські (Dąbrowski), Довґірди (Dowgird), Довґірти (Dowgirt), Ґірдзімонти (Girdzimont), Ганцовичі (Hancowicz), Юшковичі (Juszkowicz), Каменецькі (Kamieniecki), Кербедзь (Kierbedź, Kierbiedź), Климковські (Klimkowski), Контовти (Kontowt), Лодзяти (Łodziata), Лойби (Łojba, Łoyba), Лойбоа (Łojboa), Манґірди (Mangird), Маткевичі (Matkiewicz), Матяшевичі (Matyaszewicz), Менжики (Mężyk), Менські (Mieński), Мондиґірди (Mondigird), Мондиґірдовичі (Mondigirdowicz), Мондиґєрти (Mondygiert), Монґялли (Mongiałło), Монґяли (Mongiało), Монґірди (Mongird), Монґвіди (Mongwid), Монюшки (Moniuszko), Монкерські (Monkierski), Монкевичі (Monkiewicz), Монтиґерди (Montygerd), Монтиґердовичі (Montygerdowicz), Монтиґєрди (Montygierd), Монтиґєрдовичі (Montygierdowicz), Нада(р)жицькі (Nadarzycki), Нада(р)жинські (Nadarzyński), Ноймани (Neuman), Окушковичі (Okuszkowicz), Пецнери (Pecner), Перманковські (Permankowski), Роски (Roska), Роські (Roski), Рошкевичі (Roszkiewicz), Рушкевичі (Ruszkiewicz), Станкевичі (Stankiewicz), Станковські (Stankowski), Станьковські (Stańkowski), Ваховичі (Wachowicz), Вадвичі (Wadwicz), Вадзичі (Wadzicz), Вадзіші (Wadzisz), Вандаловичі (Wandałowicz), Вазґєлли (Wazgiełło), Венцлавовичі (Węcławowicz), Венцлавські (Węcławski), Венславовичі (Węsławowicz), Венславські (Węsławski), Вєнцлавські (Więcławski), Віруловичі (Wirułowicz), Вісконти (Wiskont), Волчеки (Wołczek), Здановичі (Zdanowicz).

ОписРедагувати

Щит розділений на дві половини: права - кольору червоного, ліва - білого. У них з переміною кольорів зображені дві морські риби вигином до країв щита у вигляді оберненої літери С; на шоломі три страусових пера.

ДжерелаРедагувати

  • Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
  • Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
  • Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.