Вагон-ресторан — залізничний пасажирський вагон, в якому страви подаються таким же чином, як і в повноцінному ресторані.

Вагон-ресторан в міжміському поїзді в Австрії, (2008)

Коротка характеристикаРедагувати

Інші типи вагонів, призначені для харчування, не надають повноцінного ресторанного обслуговування. Наприклад, це такі вагони, у яких їжу купують біля стійки і споживають на місці, або в будь-якому іншому місці потяга. Також це стосується гриль-вагонів, у яких пасажири сидять на стільцях біля стійки, купують та споживають їжу, яка приготована на грилі поза стійкою. Зазвичай їх вважають «проміжним» типом вагонів-ресторанів.

В одній з найпоширеніших моделей вагону-ресторану один кінець вагону має кухню (з коридором поруч, аби пасажири могли потрапити в інші вагони), а в іншому — розташована відкрита або поділена на відсіки зала з центральним коридором.

Потяги з високими вимогами до обслуговування у вагоні-ресторані інколи мають «подвійні вагони-ресторани», що складаються з двох суміжних вагонів, які певною мірою функціонують як єдина структура. Зазвичай один вагон має кухню і залу, відкриту чи поділену на відсіки, а інший вагон має лише залу.

У вагонах-ресторанах сучасних дворівневих вагонів Superliner компанії Amtrak зала, поділена на відсіки, займає майже весь горішній поверх, а кухня розташована на нижньому поверсі. Страви подаються нагору кухонним ліфтом.

Вагони-ресторани підсилюють звичайні враження з відвідування ресторану видовищем плинного пейзажу за вікном. Незважаючи, що на теперішній час вагони-ресторани стали менш популярними, аніж в минулому (зараз їх доповнили, або в деяких випадках замінили іншими типами вагонів харчування), вони відіграють значну роль у пасажирських залізничних перевезеннях, особливо на середню та велику відстань.

Багато залізниць туристичного спрямування пропонують екскурсії-обіди для підсилення враження публіки під час подорожей у вагоні-ресторані.

Трамваї маршрутів U76/U70 між містами Дюссельдорф та Крефельд в Німеччині мають вагон-бістро (німецька назва вагону-ресторану), де пасажири можуть замовляти напої та закуски. Така практика походить з початку XX століття, коли міжміські трамваї завжди мали вагон-ресторан. Незважаючи на те, що на лінії зараз курсують сучасні вагони, 4 трамваї мають вагон-бістро і працюють щобудня.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Foster, George H. and Peter C. Weiglin (1992). The Harvey House Cookbook: Memories of Dining along the Santa Fe Railroad. Longstreet Press, Atlanta, GA. ISBN 1-56352-357-4. 
  • Luckin, Richard W. (1994). Mimbres to Mimbreño: A Study of Santa Fe's Famous China Pattern. RK Publishing, Golden, CO. ISBN 0-9626362-1-5. 
  • Luckin, Richard W., dir. (DVD) (2003). Super Chief: Speed-Style-Service. RK Publishing, Golden, CO. 
  • Porterfield, James D. (1993). Dining by Rail: The History and Recipes of America's Golden Age of Railroad Cuisine. St. Martin's Press, New York, NY. ISBN 0-312-18711-4. 
  • Schafer, Mike and Joe Welsh (1997). Streamliners: History of a Railroad Icon. MBI Publishing Co., St. Paul, MN. ISBN 0-7603-1371-7. 
  • The American Railroad Passenger Car by John H. White, Jr. Two Volumes (1978) by Johns Hopkins University Press.
  • ISBN 0-8018-2743-4 (pbk.: set: alk. paper)
  • ISBN 0-8018-2722-1 (pbk.: v.1: alk. paper)
  • ISBN 0-8018-2747-7 (pbk.: v.2: alk. paper)

ПосиланняРедагувати