Відкрити головне меню

Міжнаро́дний симпо́зіум суча́сного мисте́цтва «Бірю́чий» (англ. Biruchiy contemporary art project) — провідна резиденція сучасного мистецтва в Україні[1]. Заснована 2006 ГО «Спілка дослідників сучасного мистецтва». Проводиться щороку в травні й вересні на Бірючому острові на Азовському морі [2]. З 2015 географія розширилася на інші регіони країни, з 2016 виїзна резиденція діє на території Євросоюзу (Польща, з 2016)[3]. В тринадцяти сезонах «Бірючого» взяли участь 208 художників і 11 арт-груп з 16 країн. З 2014 частина учасників вирушає до Італії[4], з 2017 — до США[5].

Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва «Бірючий»
Biruchiy-logo.jpg
Жанр сучасне мистецтво
Дати травень, вересень
Місце проведення Бірючий острів, Україна Україна
Засновано 7 вересня 2006
Засновники ГО «Спілка дослідників сучасного мистецтва»
Веб-сайт
http://biruchiyart.com.ua

Зміст

ІсторіяРедагувати

Бірючий острівРедагувати

 
Володимир Гуліч. «Сім'я Нессі». Інсталяція. 2007. Фотограф Євген Компанейченко.

Українська арт-ініціатива початку ХХІ ст. заснована діячем мистецтва Геннадієм Козубом, меценатом Миколою Барзіоном та художником Володимиром Гулічем. 2006 вирішено заявити про Запорізьку область як про територію мистецтва. Як арт-резиденцію обрано віддалений від цивілізації Бірючий острів (база відпочинку «Золотий берег»)[6]. Митці збиралися на Бірючому на два тижні у вересні. З 2014 беруть початок двотижневі травневі збори[7].

Лабораторія звуку Biruchiy M Sound Lab започаткована на «Бірючому 012» (DJ Соколов, DJ Мишуков, DJ Експерт, Макет/Ivanov Down)[8]. В рамках «Бірючого 013» вперше створювали не лише живопис і арт-об'єкти, але й сучасну скульптуру[9]. На «Бірючому 014» вирішено змінити формат, створивши експериментальну платформу для кількох кураторів. Через військові дії з шести запланованих кураторських проектів змогли відбутися три, згодом об'єднані в один великий проект[10].

2015 відбувся міжнародний перформативний проект «1000-km view» об'єднання «Відкрита група». Учасники пройшли на катамарані 1000-кілометрову «Open Gallery Ukraine — the Netherlands» («Відкриту галерею Україна — Нідерланди») від річки Стрий до Бірючого острова. Новий проект «Бірючого» постав у співпраці кураторів Ірини Лейфер (Амстердам) та колективу Марії Ланько і Лизавети Герман (Київ), Open Art Route Zuidoost (Амстердам) в рамках програми Tandem Ukraine (ініціатива Європейського культурного фонду і німецької неурядової організації MitOst)[11].

 
Олексій Сай. «Прохання». Інсталяція. 2014.

2016 головна резиденція отримала сучасний виставковий простір. Фінальна експозиція «Бірючого 016» демонструвалася в новій галереї, облаштованій за зразком давньогрецького храму. Музична складова набула самостійного формату: 16-18 вересня 2016 відбувся експериментальний етно-електронний фестиваль Biruchiy Fest. Серед виступаючих гуртів і виконавців були SHANA, Sun Groove, Atomic Simao і Dub Wire. Британська рада впровадила програму художнього обміну між Великою Британією і Україною «SWAP: UK/Ukraine artist residence programme»[12], де під номером першим стоїть резиденція на Бірючому[13]. Відібраний програмою британський художник Джеймі Фіцпатрик долучився до учасників[14].

Близько 30 учасників симпозіуму у вересні 2017 влаштували екологічну волонтерську акцію. До числа волонтерів увійшли художники з України, Росії, Італії та Німеччини, мистецтвознавці, куратори і гості резиденції. Волонтери очистили від сміття, залишеного туристами, 10-кілометрову ділянку морського узбережжя поблизу Азово-Сиваського національного природного парку (від с. Степок до коси Бірючий острів)[15].

У травні 2018 представлено проект «Розмальовки» (куратори й автори ідеї Жанна Кадирова, Денис Рубан і Геннадій Козуб). Проект об'єднав 60 художників, котрі створили понад 600 робіт формату А3. Кожен з учасників отримав альбом-розмальовку з 12 контурними краєвидами резиденції (база відпочинку «Золотий берег»)[16]. «Розмальовки» задумані як інтерактивний напівфабрикат, що пропонує учасникам вирішити у кольорі знайомі краєвиди, не витрачаючи часу на компонування[17].

Іршанськ (Україна)Редагувати

  Україна. 19 липня 2015 стартувала мистецька інтервенція «Бірючого». Першу художню делегацію прийняв Іршанськ Житомирської обл., де відбувся двотижневий проект «Іршанськ. Рекреація». В експозиції задіяний міський простір і природні ландшафти. Проект покликаний сприяти культурній децентралізації країни — виходу простору творення культури за межі великих центрів, у середні і малі міста[18].

Клементовіце (Польща)Редагувати

  Польща. 27 червня 2016 географія «Бірючого» поширилася до Польщі. Виїзну резиденцію започатковано у містечку Клементовіце Люблінського воєводства, на базі Комплексу шкіл агробізнесу ім. М. Ратая. 14 художників два тижні творчо працювали над проектом «Від спільного кореня». Концепція заснована на метафорі кореня як першооснови, базової складової структури, а також є художньою відповіддю на маніпуляції в переосмисленні історії двох країн. Проект проходив під патронатом Посольства України в Польщі[19].

Освітній захід Biruchiy Art School пройшов у січні 2017 у Клементовіце за участі студентів і молодих художників. Програма включала цикл лекцій і практичну роботу в майстернях[20]. Резиденцію відвідав з лекцією польський ленд-артист Ярослав Козяра.

RESÒ Lab (Італія)Редагувати

  Італія. 2013 у співпраці з Інтернаціональною мережею арт-резиденцій та освітніх програм RESÒ у П'ємонті (Італія) ініційовано RESÒ Lab. Це довготерміновий проект обміну учасниками між «Бірючим»[21] і провідними італійськими арт-фундаціями[22]. У резиденціях RESÒ Lab художників протягом кількох тижнів знайомлять з місцевою арт-сценою. Обмін ведеться у двосторонньому або односторонньому порядку[23].

2013 до Бірючого острова прибули представники аукціонного дому Sotheby's і придбали декілька художніх робіт. Резиденцію відвідав спеціаліст з міжнародних зв'язків Музею сучасного мистецтва Castello di Rivoli Массімо Мелотті (Турин, Італія)[24]. 2014 через війну на сході України RESÒ відклала приїзд італійських художників до Бірючого острова. Натомість у листопаді 2014 на запрошення RESÒ до резиденції Cittadellarte-Fondazione Pistoletto (Б'єлла, Італія) вирушили Віталій Кохан, Іван Світличний, а також куратор Сергій Канцедал[25].

Восени 2015 RESÒ направила до Бірючого острова делегацію під керівництвом Массімо Мелотті. Бірючий став місцем для зйомки фільму італійських режисерів Джанлука і Массиміліано де Серіо, котрі прибули на Острів одразу після участі у Венеційському міжнародному кінофестивалі[26]. Учасником «Бірючого 016» став італійський режисер і художник Джорджо Куньо. Він відзняв тут четверту частину фільму «XAU» з актором Остапом Ступкою в головній ролі. Попередні частини фільму знімали в Колумбії, Єгипті та США[27].

Восени 2017 до Бірючого острова приїхав італійський художник Франко Аріаудо. Розвиваючи тему вересневого симпозіуму «Біг по воді…», він розпочав роботу над довгостроковим проектом Basilisk — комплексом з вивчення технік бігу по воді[28]. Франко Аріаудо продовжив проект Basilisk в Італії (в Турині й Римі), і видав обмеженим накладом книгу «Basilisco o come correre sull'acqua» трьома мовами (італійською, англійською і російською). Це рідкісний випадок окремої книги, присвяченої лише одному художньому проекту одного автора.

У жовтні-листопаді 2017 учасники «Бірючого» Аліна Якубенко та Олексій Сай побували у резиденції Cittadellarte-Fondazione Pistoletto[29]. «Бірючий 018» реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Інституту культури Італії в Києві. 13-й сезон симпозіуму присвячувався художньому осмисленню ритуальних практик неошаманізму[30]. У заході взяла участь Чечілія Гуїда — доктор наук, професор Академії мистецтв Болоньї (Болонья, Італія).

Flux Factory (США)Редагувати

  США. 2017 розпочато співпрацю «Бірючого» з міжнародною арт-резиденцією Flux Factory (Лонг-Айленд-Сіті, Нью-Йорк). Це платформа, створена в 1990-х сімома молодими митцями з Брукліна як альтернатива комерційним галереям. В рамках обміну до Нью-Йорка вирушило подружжя художників — Микита Кравцов з дружиною Камій Саньє-Кравцовою[31]. Після кількох місяців роботи персональна виставка «Армагеддон» відбулася у виставковому просторі Flux Factory[32].

У 2018 за програмою обміну між Flux Factory і «Бірючим» Нью-Йорк відвідав Антон Лапов. Художник здійснив проект Queens Semantic Ghosts (3-годинна радіо-прогулянка) і аудіовізуальний перформанс lap0fvw[33].

НазваРедагувати

У англомовній назві симпозіуму (англ. Biruchiy contemporary art project) слово «Biruchiy» є неологізмом — модифікованим варіантом від назви коси (англ. Byriuchyi Island). Неологізм створений засновниками проекту у 2000-х — як відображення креативного підходу художників сучасного мистецтва до процесу словотворення.

Новостворений бренд «Biruchiy» є об'єктом авторського права.

Теми і куратори симпозіумуРедагувати

Головна резиденціяРедагувати

Рік Назва Тема Куратори
2006 1-й Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва «Бірючий 006» Ландшафт для героя Володимир Гуліч
2007 2-й Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва «Бірючий 007» Хіппі Є Володимир Гуліч
2008 3-й Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва «Бірючий 008» Хто ти є? Володимир Гуліч
2009 4-й Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва «Бірючий 009» Як варіант Володимир Гуліч
2010 5-й сезон Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий 010» Нова людина Володимир Гуліч
2011 6-й сезон Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий 011» Варіації Бірючий[34]
2012 7-й сезон Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий 012» Четвертий вимір Марія Хрущак
2013 8-й сезон Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий 013» Зона виживання / the habitable zone Сергій Канцедал, Наталія Маценко
2014 9-й сезон Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий 014» Без назви Сергій Братков, Володимир Гуліч, Сергій Канцедал, Наталія Маценко
2015 10-й сезон Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий 015» ЕкоБірючий
Бірючий 10×15
Лизавета Герман, Марія Ланько, Ірина Лейфер, Наталія Маценко, Массімо Мелотті, Яніна Пруденко
2016 11-й сезон Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий 016» Без назви Сергій Братков, Льоля Гольдштейн, Сергій Канцедал, Марія Хрущак
2017 12-й сезон Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий 017» Biruchiy May 017
Біг по воді…
Сергій Канцедал, Наталія Маценко
2018 13-й сезон Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий 018» Бірючий 018 або Неошаманізм. Сила ритуалу Наталія Філоненко

Виїзні заходиРедагувати

Рік Країна Місце проведення Тема Куратори
2015   Україна Іршанськ Іршанськ. Рекреація Наталія Маценко
2016   Польща Клементовіце Від спільного кореня (пол. Od wspólnego korzenia) Наталія Маценко
2017   Польща Клементовіце Biruchiy Art School Льоля Гольдштейн, Марія Хрущак

Комісар симпозіуму Геннадій Козуб (з 2006)[35].

УчасникиРедагувати

  Україна — Інара Багірова, Ольга Березюк, Катерина Берлова, Назар Білик, Андрій Блудов, Андрій Бойко, Володимир Будніков, Михайло Букша, Катерина Бучацька, Мирослав Вайда, Матвій Вайсберг, Анна Валієва, Марта Ващук, Гліб Вишеславський, Петро Владимиров, Марія Вторушина, Ольга Гайдаш, Лизавета Герман, Анна Гідора, Ксенія Гнилицька, Закентій Горобйов, Михайло Деяк, Юрій Єфанов, Олександр Животков, Андрій Зелинський, Добриня Іванов, Жанна Кадирова, Наталія Карпінська, Аліна Клейтман, Сергій Клепач, Дарія Кольцова, Микита Кравцов, Юрій Кручак, Валерій Кумановський, Марія Ланько, Ірина Ластовкіна, Катерина Лібкінд, Андрій Лобов, Антон Логов, Максим Мамсиков, Олекса Манн, Анна Миронова, Ніна Мурашкіна, Альона Науменко, Марія Пасічник, Вікторія Перевозникова, Юрій Пікуль, Віктор Покиданець, Соня Помогайбо, Кирило Проценко, Марія Прошковська, Влада Ралко, Олександр Ройтбурд, Денис Рубан, Олексій Сай, Андрій Сигунцов, Станіслав Силантьєв, Гнат Соломко, Юрій Соломко, Анна Сорокова, Василь Татарський, Олег Тістол, Валерія Трубіна, Ельміра Шемседінова, Владислав Шерешевський, Аліна Якубенко, Ujif_notfound /Георгій Потопальський/, група GAZ /Василь Грубляк, Олексій Золотарьов/ (Київ); Микита Шаленний (Дніпропетровськ); Анатолій Татаренко (Донецьк); Марта Бережненко, Володимир Бородін, Ольга Кириченко, Євген Компанейченко, Всеволод Медведєв, Геннадій Нікітін, Дмитро Ципунов, група «Жетон» /Антон Лисиков, Євген Фоменко/ (Запоріжжя); Євген Королетов (Луганськ); Юрій Білей, Антон Варга, Юрій Коваль, Павло Ковач, Віктор Лавний, Станіслав Туріна, Сергій Якунін (Львів); Інна Боброва, Яків Булавицький, Тарас Завірюха, Олексій Маркітан, Рустам Мірзоєв, Юлія Мірзоєва, Дмитро Молдаванов, Андрій Чепурко (Миколаїв); Ігор Гусєв, Дмитро Дульфан, Степан Рябченко, Ната Трандафир, Олексій Чепигін, Альбіна Ялоза, Apl315 (Одеса); Олександр Широков (Севастополь); Анна Бекерська (Сімферополь); Сергій Дубовець, Іван Небесник, Роберт Саллер, Наталія Тартай, Руслан Тремба, Михайло Ходанич, Вадим Харабарук, Наталія Шевченко (Ужгород); Василь Антонюк, Ірина Антонюк, Сергій Братков, Артем Волокітін, Віталій Кохан, Тетяна Малиновська, Роман Михайлов, Роман Мінін, Олена Полященко, Іван Світличний, Оксана Солоп, Лариса Стадник, Андрій Стогній, Антон Ткаченко, Олексій Яловега, група Sviter /Лера Полянськова, Максим Роботов/, архітектурна майстерня Олега Дроздова /Олег Дроздов, Богдан Волинський, Сергій Костяний, Віталій Правик/ (Харків); Наталія Блок, Вячеслав Машницький, група «Тотем» /Стас Волязловський/ (Херсон); Микола Маценко, Микита Шилімов, Володимир Яковець (Черкаси); Анна Бикова, Андрій Орлов, Анастасія Скорикова (Ялта); група Art zebs /Володимир Гуліч, Настя Лойко/ (Запоріжжя, Ялта); Лабораторія критичного архівування /Антон Лапов, Ларіон Лозовий/ (Київ, Луганськ); група «Сини моря» /Ілля Ісупов, Олександр Матвієнко, Марсель Онисько, Андрій Стегура/ (Київ, Львів, Ужгород).

  Україна /   Нідерланди — «Відкрита група» /Артур ван Бек, Юрій Білей, Йеспер Буурсінк, Антон Варга, Лизавета Герман, Сергій Клепач, Павло Ковач, Валерій Кумановський, Марія Ланько, Ірина Лейфер, Станіслав Туріна/ (Київ, Львів, Амстердам).

  Австралія — Джейсон Фідлер (Брисбен).   Австрія — Скотт Еванс, Анна Єрмолаєва, Рита Новак (Відень).   Велика Британія — Павло Керестей, Джеймі Фіцпатрик (Лондон).   Ізраїль — Володимир Бродецький (Тель-Авів).   Італія — Чечілія Гуїда, Міколь Рубіні (Мілан), Франко Аріаудо, Джорджо Куньо, Валеріо Мангі, Наталія Полуніна, Джанлука де Серіо, Массиміліано де Серіо, Алессандро Шараффа (Турин).   Іспанія: Хав'єр Ескала (Барселона, Каталонія).   Казахстан — Булат Гельман (Алмати).   Канада — Наталія Філоненко (Ванкувер).   Нідерланди — Артур ван Бек, Йеспер Буурсінк, Ірина Лейфер (Амстердам).   Німеччина — Ігор Зайдель, Мітя Чуриков (Берлін).   Польща — Кароліна Мельницька, Стаху Шумскі (Варшава).   Росія — Володимир Архіпов, Вікторія Бегальська[ru], Дмитро Булнигін[ru], Юлія Гниренко, Рада Іванова, Борис Кашапов, Аркадій Насонов[ru], Максиміліан Роганов, Юрій Шабельников[ru], групи ПГ[ru], Московської школи фотографії та мультимедіа ім. Родченка[ru] /Дарія Барибіна, Анна Брандуш, Андрій Жандаров, Світлана Ісаєва, Зінаїда Ісупова, Вадим Колосов, Наталія Кононова, Олександр Мерекін, Поліна Музико, Катерина Муромцева, Дмитро Старусєв, Денис Тихомиров, Олег Устинов, Єгор Федоричев, Дмитро Федоров/ (Москва); Тетяна Полященко (Новоросійськ); Наталія Юдіна (Томськ).   Франція — Санді Бришлер (Париж).   Чехія — Ян Здворак, Магдалена Новакова, Аліса Нікітінова (Прага).   Швейцарія — Рональд Росс[36].

ПопуляризаціяРедагувати

ВиставкиРедагувати

Експозиції робіт «Бірючого» проводилися в Запоріжжі (з 2006), Києві (з 2011), Коктебелі (2013), Харкові (2014), Львові (2018), Мелітополі (2018). Арт-заходи проходять і з іншого боку Атлантики. Виставку було відкрито у галереї Michael Solovyev Studio (Монреаль, Канада; 2013). Проект презентовано на ярмарку сучасного мистецтва Artissima (Турин, Італія; 2017)[37]. Також проводяться презентації видань.

В рамках симпозіуму на Бірючому острові відбуваються лекції і майстер-класи зірок сучасного мистецтва, презентації творів молодих художників, концерти і діджей-сети[38].

Публікаційна діяльністьРедагувати

Регулярно виходять каталоги симпозіуму (на 2018 випущено 9 каталогів).

У 2014-2015 видавався журнал «Biruchiy contemporary art magazine». Виходив щоквартально, видано 5 номерів. Головний редактор Максим Добровольський, шеф-редактор Геннадій Козуб. Повноколірне видання, обсягом від 68 до 104 с. Мова російська і українська. Наклад 5000 примірників. Тематика: сучасне мистецтво. Публікувалися інтерв'ю й коментарі відомих мистецтвознавців, колекціонерів і художників, огляди виставок та проектів[39].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Богданович, Е. Остров свободы. Симпозиум на острове Бирючий превращается в одно из самых амбициозных арт-событий Украины // Корреспондент. — 2013. — № 37. — С. 44-47. (рос.)
  2. Храпачева, М. Арт-полуостров Архівовано 7 червень 2015 у Archive.is // Капитал. — 2014. — № 131 (308). — 29 авг. — С. 22. (рос.)
  3. Międzynarodowa art-rezydencja. Nowa art-rezydencja Ukraińców w Europie. Wywrota (Wrocław, Polska). Czerwiec 2016. (пол.)
  4. Programma Zonarte 2014. Artissima 21, Torino, 7-9 novembre 2014. Zonarte (Torino, Italia). Novembre 2014. (італ.)
  5. thetOOth&therOOt present Armageddon. Flux Factory (New York). 22 July 2017. (англ.)
  6. Сирчина, М. «Ви унікальні не тільки у вашій країні. В Європі такого теж немає». Факты и комментарии. 11 січня 2014. (рос.)
  7. На острові Бірючому зібралися поціновувачі сучасного мистецтва. Телеканал «Інтер». 8 травня 2014.
  8. Сьомий «Бірючий 012 або Четвертий вимір». Итоги. 27 вересня 2012. (рос.)
  9. У Запорізькій області художники влаштували «Зону виживання». Аргументы и факты Украина. 18 вересня 2013. (рос.)
  10. Брежнева, Д. Замальовки з Бірючого: work in progress. Art Ukraine. 19 вересня 2014. (рос.)
  11. Open Gallery Ukraine — the Netherlands: 1000 km view. Tandem (initiative of European Cultural Foundation and MitOst e.V.; Amsterdam, Berlin). 2015. (англ.)
  12. British Council launches SWAP: UK/Ukraine artist residence programme. The Calvert Journal, edition Calvert 22 Foundation (London). 10 June 2016. (англ.)
  13. SWAP: UK/Ukraine artist residence programme. British Council in Ukraine. 2016. (англ.)
  14. Six emerging UK artists selected for artistic residencies. British Council in Ukraine. 2016. (англ.)
  15. Європейські художники влаштували прибирання Азовського узбережжя. ТСН (ТРК «Студія 1+1»). 14 вересня 2017.
  16. Ковбаса з каменю і розмальовки для дорослих: відкрився фестиваль Kyiv Art Week. Gazeta.ua. 24 травня 2018.
  17. Opening of the special project Biruchiy «Сoloring» Архівовано 19 січень 2019 у Wayback Machine.. Kyiv Art Week. May 2018. (англ.)
  18. Іршанськ. Рекреація. Українська правда. Липень 2015.
  19. Boczkar, O. W polskich Klementowicach ukraińska młodzież poszukiwała wspólnych korzeni. Słowo Polskie. 18 lipca 2016. (пол.)
  20. Презентація резиденції Klementovica Biruchiy Art School. Львівська національна академія мистецтв. 6 травня 2017.
  21. RESÒ traveling box. Art & Education (New York City). 10 October 2014. {{ref-en}
  22. Residenze in&out. Per la mobilità internazionale degli artisti. Fondazione per l'Arte Moderna e Contemporanea CRT (Torino, Italia). 2017. (італ.)
  23. RESÒ Lab. RESÒ (Turin, Italy). 2017. (англ.)
  24. Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва «Бірючий 013» зібрав молодих художників та артистів. Комсомольская правда в Украине. 18 вересня 2013. (рос.)
  25. «Indemonstrable», presentazione finale della prima edizione di Reso' Lab nello spazio In primo luogo a Torino, 20 novembre 2014. Cittadellarte-Fondazione Pistoletto (Biella, Italia). Novembre 2014. (італ.)
  26. На «Бірючому» влаштували тотальну інсталяцію. Art Ukraine. 2015. (рос.)
  27. From economical cooperation to friendship network. Film XAU by Giorgio Cugno. PIIGS_An Alternative Geography of Curating (Turin, Italy). 2 July 2016. (англ.)
  28. Let's talk RESÒ 7. Art & Education (New York). 20 October 2017. (англ.)
  29. Residency programmes for international artists at Cittadellarte-Fall 2017. RESÒ Lab 2017. UNIDEE — University of Ideas, Cittadellarte-Fondazione Pistoletto (Biella, Italy). 29 October 2017. (англ.)
  30. Дорошенко, К. Неминучість ритуалу. Лівий берег. 14 листопада 2018.
  31. ThetOOth&therOOt: Camille and Nikita Kravtsov. Flux Factory (New York). 13 July 2017. (англ.)
  32. ThetOOth&therOOt present Armageddon. Long Island City Partnership (Long Island City, New York). August 2017. (англ.)
  33. Residency exhibition by Anton Lapov. Flux Factory (New York). December 2018. (англ.)
  34. Велика виставка в Інституті проблем сучасного мистецтва: В Києві покажуть сучасне мистецтво з острова в Азовському морі. Фокус. 23 березня 2011. (рос.)
  35. Естеркіна, І. Геннадій Козуб: Пройтися по піску босим… («Хто ти є?» «Бірючий-008»). Миг по выходным. 29 серпня 2008. (рос.)
  36. #Література.
  37. Let's talk RESÒ 7. Artissima (Turin, Italy). 3 November 2017. (англ.)
  38. Сучасне мистецтво на острові Бірючий. Фокус. 30 вересня 2014. (рос.)
  39. Biruchiy contemporary art project. — 2014. — № 0. — 68 с.; Biruchiy contemporary art magazine. — 2014. — № 1. — 104 с.; Biruchiy contemporary art magazine. — 2015. — № 1 (3). — 76 с. (укр.) (рос.)

ЛітератураРедагувати

Книжкові виданняРедагувати

  1. Бирючий 006. — [Запорожье, 2007]. — [48] с. (рос.)
  2. 2 Международный симпозиум современного искусства «Бирючий 007» или «Хиппи Е». 7.09 — 16.09 2007 г.. — [Запорожье, 2008]. — [52] с. (рос.)
  3. Третий Международный симпозиум современного искусства «Бирючий 008». «Хто ти Е», 4.09 — 13.09 2008. — [Запорожье, 2008]. — [48] с. (рос.)
  4. Biruchiy 009. Contemporary art. — [Запорожье, 2009]. — [52] с. (рос.)
  5. Международный симпозиум современного искусства «Бирючий 012». В рамках Art Kyiv Contemporary 2012. Киев, 1-18 ноября 2012. — [К.] : Арт Студія Друку, 2012. — 188 с. (рос.) (англ.)
  6. Международный симпозиум современного искусства «Бирючий 013». Зона обитаемости / Зона виживання / The Habitable Zone. — [К. : Art Print Studio, 2013]. — 224 с. (рос.) (англ.)
  7. Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва «Бірючий 014». — [К. : Huss, 2015]. — 254 с. (укр.) (англ.)
  8. Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва «Бірючий 015». — [К. : Huss, 2016]. — 342 с. (укр.) (англ.)
  9. Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва «Бірючий 018». Неошаманізм. Сила ритуалу. — [К. : Huss, 2018]. — 173 с. (укр.) (англ.)
  10. Ariaudo, F. Basilisco o come correre sull'acqua. — [Turin, Italy] : Viaindustriae publishing ; Colli publihsing platform, [2018]. — 144 p. — ISBN 978-88-97753-46-9. (італ.) (англ.) (рос.)

ПеріодикаРедагувати

  1. Boczkar, O. W Polsce ukraińscy artyści poszukiwali wspólnych korzeni // Słowo Polskie. — Nr 8 (49). — Sierpień 2016. — S. 18. (пол.)
  2. Matsenko, N. «Od wspólnego korzenia» // Dziennik Kijowski. — Nr 14 (525). — Sierpień 2016. — S. 7. (пол.)
  3. Przegląd prasy polskiej na Ukrainie : «Od wspólnego korzenia» / opracował Krzysztof Szymański // Kurier Galicyjski. — Nr 16 (260). — 30 sierpnia-15 września 2016. — S. 10. (пол.)
  4. UNIDEE Notebooks 2017. — No. 13 : Residency programme for international artists. UNIDEE — University of Ideas. 2014-2017. — P. 1, 4-9, 48, 70-77. (англ.)

ПосиланняРедагувати