Бірюсинськ

місто в Росії

Бірюсинськ (рос. Бирюсинск) — місто[1]в Росії, в Тайшетському районі[en] Іркутської області, місто-супутник Тайшета. Утворює Бірюсинське міське поселення. Найзахідніше місто області[2].

місто Бірюсинськ
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Іркутська область
Код ЗКАТУ: 25428505
Код ЗКТМО: 25636105001
Основні дані
Площа 23 км²
Поштовий індекс 665050, 665051, 665052 і 665053
Телефонний код +7 39563
Географічні координати: 55°57′00″ пн. ш. 97°49′00″ сх. д. / 55.9500000000277779577118054° пн. ш. 97.8166666666947861585867940° сх. д. / 55.9500000000277779577118054; 97.8166666666947861585867940Координати: 55°57′00″ пн. ш. 97°49′00″ сх. д. / 55.9500000000277779577118054° пн. ш. 97.8166666666947861585867940° сх. д. / 55.9500000000277779577118054; 97.8166666666947861585867940
Мапа
Бірюсинськ (Росія)
Бірюсинськ
Бірюсинськ

Мапа


CMNS: Бірюсинськ у Вікісховищі

Географія ред.

Місто розташоване в південно-західній частині Бірюсинського плато, на правому березі річки Бірюси (басейн Ангари), за 682 км від Іркутська, 12 км від Тайшета і за 400 км від Красноярська.

Історія[3] ред.

У 1897 році при будівництві Великого Сибірського залізничного шляху був заснований роз'їзд Суєтіха (рос. Суетиха). Згідно однієї з версій, назва "суєтіха" виникла завдяки метушні, що була при будівництві залізничного мосту.

До 1899 навколо роз'їзду сформувалося невелике поселення.

У 1912 році запущено першу пилораму.

У 1929 році був зданий в експлуатацію чотирирамний лісопильний завод.

У 1933 році збудовано клуб ім. Паризької комуни та будівлю залізничного вокзалу.

У 1934 році село Суєтіха перетворено на робоче селище.

1952 року на гідролізному заводі вироблено першу продукцію — етиловий спирт.

11 травня 1967 року робочому селищу Суєтіха надано статус міста районного підпорядкування з перейменуванням на місто Бірюсинськ, від річки Бірюса, що протікає неподалік.

Населення ред.

Згідно з переписом 2010 року населення міста Бірюсинськ становить 8981 осіб. Національний склад: росіяни - 93,9%, українці - 3,0%, татари - 1,6%[4].


Примітки ред.

  1. з 1967 року.
  2. Бирюсинск. web.archive.org. 12 листопада 2021. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 14 липня 2022.
  3. Администратор (26 грудня 2018). Бирюсинск. ТАЙШЕТСКАЯ ИСТОРИЯ (ru-RU) . Процитовано 9 серпня 2022.
  4. База данных переписи 2010 года. web.archive.org. 11 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 14 липня 2022.