Бірюков Михайло Олексійович

український письменник і драматург

Михайло Олексійович Бірюко́в (псевдоніми Купріян Диндря, Ол. Вовченко; нар. 14 жовтня 1903, Новосвітлівка — пом. 1 лютого 1966, Львів) — український радянський письменник і журналіст; член Спілки письменників України з 1934 року.

Михайло Олексійович Бірюков
Бірюков Михайло Олексійович.jpg
Псевдо Купріян Диндря, Ол. Вовченко
Народився 14 жовтня 1903(1903-10-14)
Новосвітлівка
Помер 1 лютого 1966(1966-02-01) (62 роки)
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність письменник, драматург, журналіст
Мова творів українська
Партія КПРС
Нагороди
Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

БіографіяРедагувати

Народився 1 [14] жовтня 1903(19031014) року в селі Новосвітлівці (тепер селище міського типу Луганського району Луганської області). В 1919 році, після закінчення початкової школи, працював в Таганрозі на котельному заводі. Згодом деякий час працював актором. З жовтня 1923 року проходив службу в Червоній армії[2], після демобілізації працював в органах Державного політичного управління. Тоді ж почав писати кореспонденції, фейлетони, вірші, інсценівки, дописував до газет і журналів. З 1928 року працюва у редакції газети «Вісті ВУЦВК», у журналі «Всесвіт» і «Весела бригада», у Харківському обласному відділі у справах мистецтвава на посаді інспектора театрів. Брав участь у німецько-радянській війні, був військовим кореспондентом. Член ВКП(б) з 1944 року.

По закінченню війни працював у Львові у редакціях обласних газет «Вільна Україна» та «Львовская правда», журналі «Радянський Львів». Помер у Львові 1 лютого 1966 року.

ТворчістьРедагувати

У довоєнний час надрукував:

  • «Низова» (1928, оповідання);
  • «Робітфаківець» (1929, п'єса);
  • «Збірка поезій» (1931, книга віршів);
  • «Дайош пролетарський мажор» (1932, вірші);
  • «Анна Яворенко» (1935, п'єса).

У повоєнні роки писав вірші, оповідання, п'єси, нариси про події на західно-українських землях:

  • «Неспокійна людина» (1947);
  • «Купчани» (1948);
  • «Ясніє день» (1949);
  • «Пробуджені сили» (1952);
  • «Дві долі» (1953);
  • «На високій полонині» (1953, п'єса)
  • «Косівські різьбярі» (1954);
  • «Моя красуня» (1958);
  • «Солдат повернувся додому» (1961, комедія за якою знято фільм «Яблуко розбрату»).

НагородиРедагувати

Нагороджений:

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати