Бірило Степан Степанович

Степан Степанович Бірило (біл. Сцяпан Сцяпанавіч Бірыла; *14 серпня 1903(19030814), Мінськ — †15 липня 1978) — білоруський та радянський актор. Народний артист БРСР (1955).[1]

Бірило Степан Степанович
Народився 14 серпня 1903(1903-08-14)
Мінськ
Помер 15 липня 1978(1978-07-15) (74 роки)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
Діяльність театральний актор
Заклад Білорусьфільм, Third Belarusian State Theatred і Національний академічний театр імені Янки Купали
IMDb nm6870324
Нагороди та премії
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Народний артист Білоруської РСР

Сценічну діяльність розпочав у 1918 році. З 1926 року у БДТ-3, з 1928 — в Білоруському театрі імені Янки Купали. Актор широкого творчого діапазону. Детальність зовнішнього малюнка ролі, психологічне відпрацювання образів відрісняють мистецтво артиста.

Ролі ред.

  • Лютинський — «Кінець дружби» К. Кропиви
  • Хірт — «Констянтин Заслонов» А. Мавзона
  • Гудєєв, Глуздаков — «Щоб люди не журилися», «Левониха на орбіті» А. Макієнка
  • Секаржицький — «Амністія» М. Матуковського
  • Яков — «Останні» Максима Горького
  • Беркутов — «Вовки і овечки» А. Островського
  • Лоренцо — «Ромео і Джульєта» Вільяма Шекспіра
  • Полежаєв — «Клопітка старість» Л. Рахманова
  • Акайомов — «Машенька» А. Афіногенова
  • Ксанф — «Лисиця і виноград» Г. Фігейреду

Примітки ред.

  1. Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 59.