Білошниченко Кузьма Романович

Білошниче́нко Кузьма́ Рома́нович (1895(1895) — 1945) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-майор (1943).

Білошниченко Кузьма Романович
Народження 1895(1895)
Анастасівка
Смерть 1945(1945)
Москва, СРСР
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ USSR A Cavalry emblem - 1924.gif кавалерія
Роки служби 1918–1938, 1941–1945
Звання CCCP army Rank general-major infobox.svg Генерал-майор
Формування 5-й гвардійський кавалерійський корпус
Командування 63-я кавалерійська дивізія
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Кутузова II ступеня Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Червоної Зірки Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

БіографіяРедагувати

Народився у 1895 році в селі Анастасівка[1], нині Роменського району Сумської області. Українець.

До лав РСЧА вступив у 1918 році. Учасник громадянської війни в Росії. Воював на Південно-Західному та Південному фронтах. У 1923–1924 роках воював проти басмачів у Східній Бухарі.

17 лютого 1938 року присвоєне військове звання комбриг.

До вересня 1938 року обіймав посаду командира 12-ї кавалерійської Кубанської козачої дивізії (м. Армавір) 4-го кавалерійського корпусу Північно-Кавказького військового округу[2].

17 вересня 1938 року увільнений з лав РСЧА і заарештований. Звільнений за відсутністю складу злочину у 1940 році. Перебував у запасі. У липні 1941 року вдруге призваний до РСЧА.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року.

З 22 серпня 1941 року по 7 липня 1944 року — командир 63-ї кавалерійської Корсунської Червонопрапорної дивізії, що діяла в складі 5-го гвардійського кавалерійського корпусу.

27 січня 1943 року присвоєне військове звання генерал-майор.

З липня 1944 року — заступник командира 5-го гвардійського кавалерійського корпусу[3].

Останнє місце служби — Південно-Уральський військовий округ. Помер від хвороби у травні 1945 року[4].

НагородиРедагувати

Нагороджений двома орденами Червоного Прапора (08.05.1943, 08.10.1943), орденами Кутузова 2-го ступеня (31.03.1943), Богдана Хмельницького 2-го ступеня (24.04.1944), Червоної Зірки, медалями.

Пам'ятьРедагувати

У місті Городище Черкаської області ім'ям генерала К. Р. Білошниченка названо вулицю[5].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати