Відкрити головне меню

Білочуб Пантелеймон Федорович (нар. 1892(1892)пом. 1929) — анархо-махновець, учасник махновського руху на Донбасі.

Білочуб Пантелеймон Федорович
Белочуб Пантелеймон.jpg
Народження 1892(1892)
Російська імперія Старий Крим (смт) Маріупольський повіт
Смерть 1929(1929)
УРСР
Приналежність Революційна повстанська армія України
Роки служби 1919-1921
Командування командир 2-ої кінної артилерійської батареї Катеринославського корпусу
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у селі Старий Крим Маріупольського повіту Катеринославської губернії. З 1917 р. — анархіст «з радянським ухилом» за характеристикою В. Ф. Білаша.

З березня 1919 року — учасник махновського руху, артилерійський командир. З осені до зими 1919 року — командир 2-ї кінної артилерійської батареї Катеринославського корпусу Революційної Повстанської Армії України (РПАУ).

У листопаді 1919 року командував 2-ю кінною батареєю. 8 листопада брав участь у розгромі 2-ї Терської дивізії, яка займала село Степове[1].

У листопаді 1919 року був залучений Полонським до більшовицької змови в Катеринославі, спрямованої на фізичне усунення лідерів махновщини.

2 грудня 1919 року заарештований махновською контррозвідкою, свідчив проти Полонського і був звільнений[2][3][4].

  • Брав участь у кампанії проти П. Врангеля восени 1920 року.
  • Брав участь у рейді махновців взимку 1920—1921 рр.
  • У лютому 1921 р. разом з групою артилеристів дезертирував з РПАУ і здався під амністію.

Після повернення в рідне село Пантелеймона обрали головою сільради села Старий Крим, ним він пробув до 1927 року[5].

У середині 1920-х Білочуб в анархістських колах був добре відомий, його збиралися запросити на підпільний з'їзд «Набату», який був запланований на серпень 1924 року в Харкові[6].

Після відставки Білочуб займався своїм господарством і демонстративно не хотів брати участь у громадській роботі. Цього ж року до нього приїхав таємний агент НКВД Віктор Білаш який шукав в Маріупольському окрузі підпільні махновські антибільшовицькі групи. Пантелеймон Федорович був обережним з Білашем, бо підозрював його в провокаторстві, на питання чи бере участь він в анархістських гуртках, він заявив «я втомлений, передихаючий анархіст», проте він сказав Білашу що поруч живе старий махновець Буданов[7].

За даними ОГПУ СРСР, у зв'язку з початком суцільної колективізації в 1928 р. група Буданова мала намір перейти від агітаційно-пропагандистської роботи до організації селянських анархічних партизанських загонів і з цією метою збирала зброю. Незадовго до нібито призначеного повстання, в кінці 1928 року, група була заарештована, обшуки виявили приховану зброю. За вироком ГПУ П. Білочуб і ще один активний колишній махновець Буданов були розстріляні[8][9].

Політичні поглядиРедагувати

  • У вливання анархістських комун, в більшовицькі структури він не вірив і виступав проти співпраці анархістів із більшовиками.
  • Виступав проти пропаганди ідей анархізму серед молоді, він говорив: «негарно анархістам виховувати молодняк, щоб потім він був ув'язнений в в'язниці». Він вважав що, треба було витримати час, зберегти старі махновські кадри та, якщо настане війна, то ці кадри обростуть новими, тобто молодняком[10].

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно стр 373
  2. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно стр 404
  3. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно стр 402
  4. Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно стр 405
  5. Яруцкого Л.Д. "Махно и махновцы" Стр 136
  6. Яруцкого Л.Д. "Махно и махновцы" Стр 135
  7. Яруцкого Л.Д. "Махно и махновцы" Стр 136
  8. http://anarchy.clan.su/publ/istorija/anarkhicheskoe_podpole_avtor_dubovik_a_v_dnepropetrovsk/1-1-0-3
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березень 2016. Процитовано 28 березень 2019. 
  10. Яруцкого Л.Д. "Махно и махновцы" Стр 326