Відкрити головне меню

Білосток (село)

село в Луцькому районі Волинської області України

Білосто́к — село в Україні, в Луцькому районі Волинської області. Населення становить 380 осіб. На півночі знаходиться Торчин, на півдні — Воютин, на сході — Сьомаки, на заході — Горзвин.

село Білосток
Білосток - панорама 2.jpg
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький
Рада/громада Білостоцька сільська рада
Код КОАТУУ 0722880601
Основні дані
Засноване 1528
Населення 380
Площа 13,98 км²
Густота населення 27,18 осіб/км²
Поштовий індекс 45641
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°41′03″ пн. ш. 24°58′15″ сх. д. / 50.68417° пн. ш. 24.97083° сх. д. / 50.68417; 24.97083Координати: 50°41′03″ пн. ш. 24°58′15″ сх. д. / 50.68417° пн. ш. 24.97083° сх. д. / 50.68417; 24.97083
Середня висота
над рівнем моря
200 м
Водойми Чорногузка
Місцева влада
Адреса ради 45641, Волинська обл., Луцький р-н, с. Білосток, вул. Шевченка, 12, тел. 79-56-85
Карта
Білосток. Карта розташування: Україна
Білосток
Білосток
Білосток. Карта розташування: Волинська область
Білосток
Білосток
Мапа

Білосток у Вікісховищі?

По центру села протікає річка Чорногузка (Правостороння притока річки Стир)

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Будинок в Білостоці 1921 рік

У XVI столітті село належало до українського роду Білостоцьких, а у XVII столітті — до Гулевичів. У 1636 році земський писар Семен Гулевич, який пізніше став Перемиським і Самбірським православним єпископом з іменем Сильвестр (Гулевич-Воютинський) заклав тут православний монастир. На межі XVII та XVIII століття настоятелем монастиря був один з найвидатніших іконописців Йов Кондзелевич (1667—бл. 1740). У XVIII ст. тут мали літню резиденцію луцькі унійні єпископи. У 1776 р. у монастирі було засновано школу та василіянську семінарію. Після ліквідації Берестейської унії у 1839 р. монастир було зачинено, а монастирський храм замінено у православну парафіяльну церкву. У 18431863 рр. тут діла православна духовна семінарія. Руїни монастиря існували ще наприкінці XIX ст.

Пам'ятки та видатні постатіРедагувати

 
Церква в Білостоці

Біля перехрестя доріг у центрі села, поблизу чудотворного джерела здіймається потужний силует православної Свято-Михайлівської церкви, побудованої у 1636 р. Це прямокутна в плані тринефна базиліка, зведена у стилі бароко, з коротким трансептом, п'ятигранною апсидою та двома ризницями. Фасад завершує трикутний фронтон з двома вежами, увінчаними куполами. Більші куполи увінчують дах над нефом і апсидою. У церкві знаходився дуже цінний іконостас з кін. XVII — поч. XVIII ст., авторство якого приписують Йову Кондзелевичу. Після ІІ світової війни іконостас був перенесений до Національного музею у Львові.

З 1958 по 1961 р. тут у школі викладав українську літературу, історію та географію член Національної Спілки письменників, лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних літературних премій, заслужений діяч мистецтв, почесний громадянин м. Луцька Струцюк Йосип Георгійович.

ЦерквиРедагувати

  • Легенда твердить, що була в селі Софіївська церква. На жаль, ніхто не знає де, коли і як вона виглядала, адже документів не збереглося.
  • Церква Петра і Павла стояла на місці старого кладовища, була дерев'яною і гарно оздобленою. Громада села її продала в село Городок.
  • Церква Святого духа знаходилася в урочищі Скитник. Відомостей про час коли її не стало немає, але відомо, що ще до 1930 року місце її огорожі і фундаменту добре було видно.
  • Була церква, яка знаходилася по дорозі на Сьомаки. Коли розібрана, невідомо. Є припущення, що під час війни 1812 року. Залишки остаточно розібрані у 1930 році.
  • В урочищі Пугачівка, а точніше на полі братів Угриновичів, Ксенофонта і Никифора теж колись була церква.
  • Церква Успіння Богоматері стояла південніше теперішньої Михайлівської. З переказів: цегляна, однокупольна, дуже висока, була у вигляді восьмикутного стовпа. Її ролі була великою, адже з неї оглядали все довкілля, для вчасного виявлення наближення ворогів. Відомо, що при нападі татар, було збито купол і частину стін, розграбовано майно. Руїни стояли до 1846 року, коли через часті випадки калічення худоби падаючою цеглою, солдати її розібрали.

Пам'ятки археологіїРедагувати

 
Дзвінниця
 
Церква
  • Городище давньоруського часу X-ХІІІ ст. Біля перехрестя доріг у центрі села, на місці де стоїть церква. Збереглися підземелля пізньосередньовічного часу.
  • Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 2 км на схід від села, в урочищі Дюхтяниця, на мисі лівого берега р. Чорногузка.
  • Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 0,5 км на схід від села, на високому мисі, що врізається в заплаву р. Чорногузка, в урочищі Запаляна гора
  • Поселення одношарове тшинецько-комарівська культура доби бронзи с. Білосток, за 2,5 км на південний схід від села, в урочищі «За греблею».
  • Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 3 км на схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка, у місці впадіння в неї безіменного потічка
  • Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, в південно-східній частині села, за 0,5 км на схід від церкви та за 0,1 км на південь від водонапірної башти тваринницької ферми, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
  • Поселення одношарове давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, в південній частині села, в районі вул. Шкільної, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
  • Поселення багатошарове тшинецько-комарівська,вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, в південній частині села, на захід від церкви, на схилі лівого берега р. Чорногузка
  • Поселення одношарове давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, в південно-західній частині села, за 0,2 км на південь від тваринницької ферми, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
  • Поселення двошарове: тшинецько-комарівська культура і давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, в південно-західній частині села, на схід від автобусної зупинки, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати