Білосарайська Коса

село Мангушської селищної громади Маріупольського району Донецької області

Білосара́йська Коса́ — село Мангушської селищної громади Маріупольського району Донецької області.

село Білосарайська Коса
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Маріупольський район
Громада Мангушська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14140030050040224
Облікова картка Білосарайська Коса 
Основні дані
Засноване 1835
Населення 901
Поштовий індекс 87443
Телефонний код +380 6297
Географічні дані
Географічні координати 46°54′10″ пн. ш. 37°20′37″ сх. д. / 46.90278° пн. ш. 37.34361° сх. д. / 46.90278; 37.34361Координати: 46°54′10″ пн. ш. 37°20′37″ сх. д. / 46.90278° пн. ш. 37.34361° сх. д. / 46.90278; 37.34361
Середня висота
над рівнем моря
1м м
Водойми Азовське море
Відстань до
обласного центру
141 км
Відстань до
районного центру
26,9 км
Найближча залізнична станція Маріуполь
Відстань до
залізничної станції
28,3 км
Місцева влада
Адреса ради 87400, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Мангуш, пр. Миру, 66
Сільський голова Добровольний Валерій Олексійович
Карта
Білосарайська Коса. Карта розташування: Україна
Білосарайська Коса
Білосарайська Коса
Білосарайська Коса. Карта розташування: Донецька область
Білосарайська Коса
Білосарайська Коса
Мапа
Мапа

CMNS: Білосарайська Коса у Вікісховищі

Загальні відомості

ред.

Розташоване на узбережжі Азовського моря на території півострова Білосарайська коса. Харчова промисловість, морський курорт. Неподалік від села розташований орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Приазовський чапельник».

Білосарайська коса знаходиться за 141 км від обласного центра Донецька. Відстань до центру громади становить близько 26 км і частково проходить автошляхом Т 0523.

Історія

ред.

У часи Київської Русі тут стояло місто Білгород.

Перші згадки про Беорсарайке з'явилися на древніх італійських картах — вони плавали по Азовському морю. Так ось Білосарайська коса була відзначена як Palastra — це був XIII ст. Але нічого конкретного зазначено не було — чи було там поселення взагалі, або просто це географічна назва коси. Також в XIII столітті, коли тутешні місця були захоплені татаро-монголами.

Докладніше: Боли Сарай

Син кримського хана Аділь Гірей заснував 1577 р. місто Балі-Сарай.

Останнє відоме на сьогодні повідомлення про Бали-Сараї припадає на липень 1600 року, у листі запорожців до Яна Замойського описуються «новини землі Татарській». Серед іншого там повідомляється таке: «А ще до нас дійшли відомості від полонених, що Цар Кримський пошле мурзу свого Ногайського Сабаш-мурзу, який, нібито, має від нього наказ заселити Осламгородкі та Очаків А також робити замок біля Балисарая».

Тут вони вели торгівлю з генуезькими й венеційськими купцями. Згодом торгівля затихла, й Білосарай, втративши своє значення, залишився всього лише невеликим селищем.

Повторне освоєння земель тут почалося із заселенням Приазов'я греками, що прийшли із Криму.

Але на Білосарайській косі вже був невеликий козацький хутір Кальміуська паланка, звідки людей переселили, щоб греки жили окремо. Так що невелике козацьке поселення на Білосарайській косі було і до 1780 року.

Сучасність

ред.

Зараз селище — розвинена курортна зона, куди щоліта з'їжджається багато туристів. Село простягнулося на кілька кілометрів уздовж моря, а з обох боків уздовж коси побудовано багато баз відпочинку.

Відомі люди

ред.

Уродженець села — Герой Радянського Союзу М. І. Безух.

Населення

ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 901 особу, з них 25,97 % зазначили рідною мову українську, 73,58 % — російську, 0,22 % — білоруську, 0,11 % — грецьку та вірменську мови[1].

Галерея

ред.
 
 
 

Примітки

ред.
  1. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 грудня 2021.

Посилання

ред.

Література

ред.