Білорусько-литовські літописи

Білорусько-литовські літописи (інші назви — литовські літописи, західноруські літописи, літописи Великого князівства Литовського) — пам'ятки середньовічної книжності, створені у XV—XVII століттях на території Литовсько-Руської держави.

Історія та типи пам'ятокРедагувати

Виділяють три типи (чи зводи) цих пам'яток:

  • Літописи короткої редакції (Никифорівський, Слуцький, Супрасльський, Віленський, Академічний літописи);
  • Літописи першої широкої редакції (літопис Археологічного товариства, літописи Красинського, Рачинського, Ольшевський, Румянцевський, Євреїновський);
  • Літописи другої широкої (чи повної) редакції (Хроніка Биховця).

Літописи короткої редакції сформувалися в середині XV століття внаслідок об'єднання загальноруських за своїм характером відомостей про події від «начала земли Русской» до 1446 року, запозичених із різних літописних зводів, з «Літописцем великих князів литовських» — оригінальним історичним твором про події останньої чверті XIV століття (про боротьбу Ягайла з Кейстутом і Вітовтом та про діяльність останнього).

У літописах широкої редакції, створених у 1-й половині XVI століття, загальноруські відомості поступилися місцем системному викладу початків литовської історії (від міфічного родоначальника литовців римлянина Палемона до Гедиміна). Усі три типи літописів містять цінну (хоч іноді у формі легенди) інформацію з історії України.

СписокРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Сушицький Т. Західноруські літописи як пам'ятки літератури, ч. 1-2. К., 1921-29; Чамарыцкі В. А. Беларускія летапіси як помнікі літературі. Мінск, 1969;
  • Улащик Н. Н. Введение в изучение белорусско-литовского летописания / Отв. ред. В. И. Буганов; Академия наук СССР, Ин-т истории СССР. — М.: Наука, 1985. — 259 с. С.3—8, 9—28, 237—238.

Див. такожРедагувати

ДжерелоРедагувати

ПосиланняРедагувати