Білоруська християнська демократія (1927)

Білоруська християнська демократія (біл. Беларуская хрысьціянская дэмакратыя) — білоруський правоцентристський політичний рух, який з'явився на початку XX століття.

Білоруська християнська демократія

Беларуская хрысьціянская дэмакратыя
Голова партії Фабіян Абрантович
Дата заснування 1927
Дата розпуску 1940
Ідеологія християнська демократія

Білоруський християнський політичний рух з'явився на початку XX століття у середовищі білоруських студентів-теологів і семінарістів. Намаганнями білоруської католицької громади у Вільно видавалася газета «Беларус», приблизно в 1917 році в Петрограді представники білоруської діаспори на чолі з ксьондзами А. Станкевичем і В. Годлевським заснували партію Християнсько-демократична злучність (БХЗ) (біл. Хрысьціянска-дэмакратычная злучнасьць). Представники християнських демократів входили у Білоруський національний комітет, брали участь у Першому всебілоруському з'їзді в Мінську в грудні 1917 року. У 1918 році християнські демократи привітали акт проголошення незалежної білоруської держави — БНР.

На базі БХЗ 6 листопада 1927 року у Вільнюсі була заснована партія Білоруська християнська демократія. З того часу партія вела активну діяльність у Західній Білорусі.

З січня 1935 року БХД діяла під назвою «Білоруське народне об'єднання» (БНА). Партія виступала за еволюційний шлях розвитку суспільства і за парламентські форми боротьби. Виступала за об'єднання всіх білоруських земель в єдину етнічну державу.

Після возз'єднання Білорусі в 1939-1940 роках багато лідерів та активістів БХД за свою діяльність були репресовані радянським, а потім і нацистським режимом. У 1940 році партія припинила своє існування. У радянські часи історія БХД замовчувалося.

ДжерелаРедагувати