Білоруська атомна електростанція

(Перенаправлено з Білоруська АЕС)

Білоруська атомна електростанція (БілАЕС) — АЕС типу АЕС-2006, що будується за 18 км від міста Островець (Гродненська область), Білорусь. Згідно з планами, фізичний пуск першого енергоблоку АЕС (типу ВВЕР-1200) відбудеться у січні 2020 року, потім почнеться процес набору потужності, що триватиме до року. На другому енергоблоці ВВЕР-1200) тривають будівельні роботи. Спочатку планувалося ввести перший блок на рік раніше, але термін було перенесено.[1]

Білоруська атомна електростанція
Узвядзенне Беларускай АЭС (2015) (02).jpg
Країна Flag of Belarus.svg Білорусь
Адмінодиниця Островецький район
Варняниd
Місцезнаходження Білорусь, Гродненська область, Островець
Початок будівництва 2011
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 2
Будується енергоблоків 2
Тип реакторів ВВЕР-1200 (АЕС-2006)
Реакторів в експлуатації 0
Генеруюча потужність планується 2300 МВт
Інша інформація
Сайт Офіційний вебсайт
CMNS: Білоруська атомна електростанція у Вікісховищі

Після введення станції в експлуатацію, там працюватимуть більше двох тисяч співробітників.

Основний партнер Республіки Білорусь в проекті з будівництва АЕС — російська компанія «Атомстройекспорт», субпостачальниками виступають білоруські виробничі організації. Загальна вартість будівництва досягне $11 млрд. 2017 року у будівництво було вкладено Br1,7 млрд[2] (близько $870 тис.)

У сонячний день АЕС видно у бінокль з Вільнюської телевежі.

Хід будівництваРедагувати

Роботи з виїмки ґрунту почалися наприкінці 2011[3].

2 листопада 2013 року Президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ № 499 , що дозволив генеральному підряднику, російському ЗАТ «Атомстройекспорт», розпочати спорудження АЕС.[4][5]

На кінець травня 2014 року було вирито котлован і почато роботи по зведенню фундаменту будівлі енергоблоку № 2. Будівництво енергоблоку № 1 також ведеться активними темпами. По енергоблоку у 2014 році заплановано виконати роботи з фундаментної плити спорудженню будівлі реактора до нульової позначки, шахти реактора — до позначки плюс 7,35 метра, внутрішньої захисної оболонки — до 8 метрів[6].

Станом на лютий 2018 року на будівельному майданчику енергоблока № 1 проводилися тепло- та електромонтажні роботи, почалися пусконалагоджувальні роботи та планувалося почати пролив технологічних систем на розущіленний реактор, що є промиванням обладнанням та початком тестування. За планом, у квітні почнуться гідровипробування. На майданчику енергоблоку № 2 встановлено корпус реактору, почався монтаж обладнання, потім почнеться зварювання головного циркуляційного трубопроводу. Будуть зведені будівлі ядерного обслуговування, електропостачання нормальної експлуатації, водопідготовки, допоміжного корпусу.[7]

2018 року на БілАЕС провели стрес-тести. За їх результатами Госатомнагляд Білорусі прийняв національний план дій, також тести виявили, що принципіальних доробок на станции проводити не потрібно, стверджують у керівництві Білоруської АЕС[8]. У червні 2018 року Європейська група з нагляду в сфері ядерної безпеки (ENSREG) схвалила звіт за підсумками партнерської перевірки результатів стрес-тестів БілАЕС та надала БілАЕС «загальний позитивний висновок». Згідно з висновками, АЕС є стійкою до землетрусів, повеней та екстремальних погодних умов, хоча експерти попередили, що сейсмічні дані не були повністю доступними, і закликали регулятора забезпечити, щоб стічні води не могли надходити в будівлі, пов'язані з безпекою. У звіті також високо оцінюється система безпеки відведення тепла, оскільки він може працювати пасивно протягом 24-годинного періоду навіть під час відключення електроенергії. Проте у доповіді було запропоновано встановити додаткові заходи, такі як резервні водяні насоси[9]. Візит групи експертів до Білорусі відбувся 12-16 березня 2018 року, а візит Ради з партнерської перевірки — 12-14 червня.

2018 року на БілАЕС планувалось завезення першої партії ядерного палива. Паливо має бути прийнято, розміщено на зберігання, а після забезпечення готовності АЕС до повного завантаження буде проведений фізичний пуск енергоблоку, який дозволить перевірити параметри активної зони реактору.[10] Станом на березень 2019 року на першому енергоблоці БілАЕС тривали пусконалагоджувальні роботи та підготовка до гідровипробуваннь, холодної та гарячої обкатки обладнання. Наступним етапом має стати фізичний запуск реактору. На другому енергоблоці продовжувався монтаж обладнання.[11] Пізніше на обладнані першого енергоблоку почалися пусконаладні роботи. Було проведено пробний пуск усіх чотирьох головніх циркуляційних насосів, проведені гідравлічні випробування усіх систем першого та другого контурів реакторної установки.[12]

У жовтні 2019 року директор станції Михайло Філімонов повідомив журналістам[13], що фізичний запуск першого енергоблоку БілАЕС відбудеться у січні 2020 року. Також за словами заступника міністра енергетики Білорусі Михайла Михадюка, початок роботи другого енергоблоку планується на 2021 рік.[14]

6 травня 2020-го Литва надіслала до Білорусі запит щодо зупинки запуск АЕС та прохання організувати стрес-тести за участю експертів з Євросоюзу[15].

Підготовка до пуску станціїРедагувати

Фізичному запуску першого енергоблоку передуватимуть роботи з завезення на майданчик станціїї ядерного палива виробництва компанії ТВЕЛ. Завантаження палива у реактор першого енергоблоку й означатиме фактичний початок експлуатації Білоруської АЕС. При тому, що ще деякий час триватимуть роботи з підключення енергоблоку до мережі та вивід його на 100-відсоткову потужність. Наприкінці 2019 року на першому енергоблоці розпочався найбільш масштабний етап робіт, пов'язаний із запуском АЕС, — а саме горяча обкатка реакторного обладнання. Повідомлялося, що цей технологічний процес імітує роботу енергоблоку з тою різницею, що у реактор завантажені імітатори тепловиділяючих збірок.[16]

Після завантаження палива до реактору, наступна фаза фізичного пуску – «холодні» випробування (при температурі реакторної установки до 130 градусів проводяться гідравлічні випробування), третя фаза – «гарячі» (випробування з підняттям температури вище 130 градусів).[17]

6 травня 2020 року паливо для першого ядерного енергоблоку Білоруської АЕС прибуло на майданчик станції для подальшого завантаження. На станції готові і атестовані спеціальні приміщення, обладнання для приймання, обробки, обігу та зберігання прибулого ядерного палива. Персонал станції пройшов спеціальну підготовку і знаходиться в постійній готовності до прийому палива і забезпечення його вхідного контролю. Партія ядерного палива для початкового завантаження в реактор першого енергоблоку БелАЕС виготовлена на Новосибірському заводі хімконцентратів (входить в паливну компанію Росатому «ТВЕЛ»).[18] Рівень його збагачення варіюється від 1,3% до 4,4%.

7 серпня 2020 Міненергетики Білорусі повідомило про початок завантаження ядерного палива до активної зони реактора першого енергоблоку, що фактично є початком пуску реактору. Після закінчення завантаження реактор планується вивести на 1 % потужності[19].

20 серпня Держатомнагляд повідомив, що в реакторну установку першого енергоблоку завантажені 163 касети з ядерним паливом. ЯП було вироблено на Новосибірському заводі хімконцентратів.[17]

8 жовтня — Білоруська АЕС отримала дозвіл на виконання фізичних експериментів на малій потужності на енергоблоці №1. Колегія МНС прийняла позитивне рішення про внесення доповнення до ліцензії ДП "Білоруська АЕС" на право діяльності в галузі використання атомної енергії та джерел іонізуючого випромінювання. Це доповнення дозволяє приступити до переходу на мінімально контрольований рівень потужності та проведенню фізичних експериментів на малій потужності реактора енергоблоку №1. Крім того, БілАЕС отримала право на виконання робіт щодо поводження з експлуатаційними радіоактивними відходами.[20]

11 жовтня 2020 року о 02.26 в реакторі першого енергоблоку Білоруської АЕС запущена ланцюгова реакція ділення, реакторна установка виведена на мінімально контрольований рівень потужності. Таким чином розпочато життєвий цикл реактора.

Найближчим часом на першому енергоблоці проведуть комплекс досліджень, які дозволять підтвердити надійність всієї системи ядерно-фізичного контролю та ядерної безпеки реакторної установки. Наступним етапом стане енергетичний пуск першого енергоблоку з включенням в енергосистему Білорусі. [21]

МІСІЇ  МАГАТЕРедагувати

  • EPREV Місія в Білорусь — розпочала 4 жовтня 2010
  • Місія EduTA в Білорусь — початок 30 травня 2011
  • INIR 1, 2 Місія в Білорусь — початок 18 червня 2012
  • Місія IRRS в Білорусь — початок 2 жовтня 2016
  • Місія SEED в Білорусь — початок 16 січня 2017
  • EPREV Місія в Білорусь — початок 8 жовтня 2018
  • Pre-OSART місія в Білорусь — початок 5 серпня 2019
  • INIR 3 Місія в Білорусь — початок 24 лютого 2020

Звіти про результати перевірок на сайті МАГАТЕ[22]

INIR 3Редагувати

Місія МАГАТЕ за комплексною оцінкою розвитку національної інфраструктури ядерної енергетики (INIR 3) працювала в Білорусі з 24 лютого по 4 березня. До складу групи входили один експерт з Алжиру, два експерти з Великої Британії, а також сім співробітників МАГАТЕ. Експерти аналізували інфраструктуру за 19 напрямками її розвитку, позначеними в документі агентства для країн-новачків у сфері ядерної енергетики — Milestones (Віхи). Ця місія була другою за рахунком місією INIR в Білорусі. Під час місії розглянуто підготовлений білоруською стороною звіт про розвиток всіх напрямків ядерної інфраструктури, проведені наради в форматі інтерв'ю з білоруськими експертами по кожному з цих напрямків. Участь в заходах місії INIR 3 брали представники Міненерго, МНС, МЗС, Мінприроди, Міносвіти, МОЗ, Об'єднаного інституту енергетичних і ядерних досліджень — Сосни НАН Білорусі, ГПО «Біленерго», Білоруської АЕС.

За підсумками місії було надано сім рекомендацій і підкреслено п'ять позитивних практик, які можуть застосовувати інші країни у себе при створенні інфраструктури.[23]

Pre-OSARTРедагувати

Метою місії Pre-OSART є надання допомоги ядерним операторам у підвищенні експлуатаційної безпеки АЕС, а також виявлення сфер для підвищення безпеки, оцінки експлуатаційних програм шляхом їх порівнювання зі стандартами безпеки МАГАТЕ, а також надання відповідних рекомендацій. До складу групи з 15 осіб входили експерти з Вірменії, Бельгії, Бразилії, Франції, Нідерландів, Російської Федерації, Словацької Республіки та Сполучених Штатів Америки, а також представники МАГАТЕ. Огляд охоплював здійснювані оперативні програми, включаючи такі області: керівництво та управління з метою безпеки; навчання та кваліфікація; операції; підтримка; технічна підтримка; досвід роботи; радіаційний захист; хімія; Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування; управління аваріями; і введення в експлуатацію.

Команда визначила ряд передових методів, які будуть поширені в ядерній галузі у всьому світі, в тому числі:

  • Надійна система сигналізації, яка не тільки подає звуковий сигнал, але і може використовуватися підприємством для надання усної інформації та інструкцій населенню в разі радіологічних та інших аварійних ситуацій.
  • Аварійне укриття для пожежної частини станції, що забезпечує такий же рівень радіологічного захисту, як і для персоналу станції.
  • Вбудована панель управління в головному диспетчерському пункті, спеціально розроблена для управління і контролю мобільного устаткування, необхідного в надзвичайних ситуаціях.

Місія винесла кілька рекомендацій, спрямованих на своєчасне зміцнення експлуатаційної безпеки для забезпечення оперативної готовності та оглянула зобов'язання керівництва станції із забезпечення безпечної та надійної експлуатації.[24]

Надзвичайні подіїРедагувати

На початку травня 2016 року у ЗМІ з'явилася інформації про нібито обваленні конструкції на будівельному майданчику, внаслідок чого корпус реактору міг впасти з висоти 2-4 метрів. МЗС Литви передало ноту протесту білоруському послу, а влада Литви вимагала розслідування інциденту, з результатами якого повинні ознайомитися сусідні держави, а також МАГАТЕ.[25] Президент Литви Даля Грибаускайте заявила про недопуск спостерігачів.[26] МЗС Білорусі заявило, що литовській стороні була передана офіційна інформація про відсутність будь-яких інцидентів за весь час ведення робіт на об'єкті. 2018-го року інцидент підтвердили офіційні особи. Заступник міністра енергетики Білорусі Михайло Михадюк та віце-президент — в.о. керівника будівництва Віталій Полянін запевнили журналістів, що НП із незначним пошкодженням корпусу реактору під час проведення такелажних робіт мала місце. За їх словами, після того корпус реактору було замінено.[27]

Станом на жовтень 2016 роки за час будівництва БілАЕС на будмайданчику сталося 10 нещасних випадків, два з них закінчилися смертю будівельників.16 липня 2018 року на майданчику будівництва при падінні з висоти загинув монтажник.[28]

Технічні параметриРедагувати

Заплановано, що станція матиме два енергоблоки з реакторами типу ВВЕР-1200 (В-491) покоління 3+ потужністю до 1200 МВт кожен. Проектована потужність АЕС складає 2,4 тис. МВт.[29]

ЕнергоблокиРедагувати

Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок будівництва Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Білорусь-1 (план) ВВЕР-1200/491 1082 МВт 1150 МВт 06.11.2013 серпень 2020[30]
Білорусь-2 (план) ВВЕР-1200/491 1082 МВт 1150 МВт 03.06.2014[31] 2022[джерело?]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Начало эксплуатации первого блока БелАЭС отложили на 2019 год. TUT.BY (ru-RU). Процитовано 2018-02-27. 
  2. РЕПОРТАЖ: Главная стройка Беларуси: до физического пуска АЭС остался год | Аналитика | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by (ru). Процитовано 2018-02-27. 
  3. Работы по строительству АЭС в Беларуси начнутся в сентябре
  4. Президент Беларуси дал отмашку началу строительства АЭС // odnako.org
  5. Указ «О сооружении Белорусской атомной электростанции», 2 ноября] 2013 года, № 499]
  6. Строительство второго энергоблока Белорусской АЭС началось в Островце. РИА Новости. 2014-05-27. 
  7. Беларусь: БелАЭС на финише основных строительных работ | Энергетика и энергоресурсы Украины и мира. ukrenergy.dp.ua (ru-RU). Процитовано 2018-02-27. 
  8. Серьезных доработок на БелАЭС после стресс-тестов не требуется - главный инженер АЭС | Аналитика | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2019-10-17. 
  9. ЄС: Білоруська АЕС відповідає критеріям ядерної безпеки. www.eurointegration.com.ua. Процитовано 2018-12-29. 
  10. Первая поставка ядерного топлива на БелАЭС планируется 4 декабря – Минэнерго | Информационно-справочный портал Беларуси — interfax.by. www.interfax.by (ru). Процитовано 2018-09-24. 
  11. Замминистра энергетики Михаил МИХАДЮК — о степени готовности БелАЭС, стратегиях обращения с отработавшим ядерным топливом и перспективах экспорта электроэнергии. Беларусь Сегодня (ru-RU). 2019-03-25. Процитовано 2019-03-26. 
  12. На первом блоке БелАЭС провели пробный пуск главных циркуляционных насосов | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2019-07-08. 
  13. Физический пуск первого блока БелАЭС планируется в январе 2020 года | Новости Беларуси|БелТА. www.belta.by (ru-RU). 2019-10-09. Процитовано 2019-10-17. 
  14. Минэнерго планирует ввод второго блока БелАЭС в 2021 году | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2020-01-03. 
  15. Литва просить Білорусь зупинити запуск першої в країні АЕС. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-05-06. 
  16. На первом блоке БелАЭС началась горячая обкатка оборудования | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2020-01-03. 
  17. а б На первом энергоблоке БелАЭС загружено ядерное топливо - Госатомнадзор. www.belta.by (ru-RU). 2020-08-20. Процитовано 2020-08-27. 
  18. На Белорусскую АЭС доставлено ядерное топливо | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2020-06-06. 
  19. Білорусь запускає АЕС на кордоні з Литвою: Вільнюс висловив невдоволення. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-07. 
  20. БелАЭС разрешили выполнение на первом блоке физических экспериментов на малой мощности. www.belta.by (ru-RU). 2020-10-08. Процитовано 2020-10-16. 
  21. У Білорусі запустили ланцюгову реакцію на АЕС. ua.korrespondent.net (ru). Процитовано 2020-10-16. 
  22. Peer Review and Advisory Services Calendar. www.iaea.org (en). Процитовано 2020-06-06. 
  23. МАГАТЭ выделило по итогам миссии INIR 3 в Беларуси пять полезных для других стран практик | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2020-06-06. 
  24. IAEA Mission Sees Safety Commitment at Belarus NPP Ahead of Commercial Operation. www.iaea.org (en). 2019-08-22. Процитовано 2020-06-06. 
  25. У Білорусі на будівництві АЕС впав ядерний реактор
  26. Під час будівництва «Росатомом» АЕС у Білорусі впав 330-тонний корпус ядерного реактора. ВIДЕО
  27. Беларусь готовится к пуску атомного сердца. www.2000.ua (ru). Процитовано 2018-12-29. 
  28. На стройке АЭС в Островце погиб монтажник. TUT.BY (ru-RU). Процитовано 2018-07-24. 
  29. Президент Белоруссии пригласил Литву в строительств новой АЭС. РосБизнесКонсалтинг. 16 сентября 2009. Архів оригіналу за 2009-09-22. Процитовано 2009-09-16. 
  30. На энергоблоке № 1 Белорусской АЭС началась загрузка ядерного топлива. rosatom.ru (ru). Росатом. 7 серпня 2020. Процитовано 2020-08-07. 
  31. First concrete for second Belarus unit

Ресурси ІнтернетуРедагувати