Мунія білоголова
| Мунія білоголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_in_South_Jakarta,_Indonesia.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lonchura maja (Linnaeus, 1766)[2][3][4] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Loxia maja Linnaeus, 1766 Munia maja (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Му́нія білоголова[5] (Lonchura maja) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[6]. Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 11-12 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і шия характерно білі. горло і задня частина шиї коричневі, спина і крила тьмяно-каштанові, надхвістя рудувато-коричневе, іноді з охристим відтінком. Стернові пера чорнувато-коричневі з рудувато-коричневими краями. Верхня частина грудей коричнювата, решта нижньої частини тіла чорна. Дзьоб міцний, конічної форми, сріблясто-сірий. У молодих птахів верхня частина голови охриста, нижня частина тіла у них коричнювата.
Поширення і екологія ред.
Білоголові мунії мешкають на Малайському півострові, Суматрі, Ява і сусідніх островах, а також на півдні В'єтнаму, в дельті Меконгу. Вони живуть в очеретяних і трав'янистих заростях на берегах водойм, на болотах, луках і рисових полях. Зустрічаються зграями, часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з яванськими рисівками.
Живляться насінням трав, іноді також ягодами, плодами, пагонами і дрібними літаючими комахами. Розмножуються протягом всього року, пік гніздування припадає на другу половину сезону дощів. Гніздо кулеподібне з бічним входом, роблиться з переплетених стебел і бамбукового листя, розміщується у високій траві або в чагарниках, на висоті 1 м над землею. В кладці від 3 до 7 яєць, інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще приблизно 1 тиждень.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Lonchura maja: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 вересня 2022
- ↑ Edwards, George (1760). Gleanings of Natural History, exhibiting figures of quadrupeds, birds, insects, plants &c... (English та French) . Т. Part 2. London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 202 Plate 306 fig. 1.
- ↑ Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres, Sections, Genres, Especes & leurs Variétés (French та Latin) . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 212—213, Plate 9 fig. 2.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 301.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 вересня 2022.
Джерела ред.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
- Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с ISBN 5-94194-073-4
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |