Білка (Березівський район)

село Іванівської селищної громади Березівського району Одеської області

Бі́лка — село Іванівської селищної громади Березівського району Одеської області в Україні. Населення становить 919 осіб.

село Білка
Центральна вулиця села
Центральна вулиця села
Центральна вулиця села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Березівський район Березівський район
Громада Іванівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51020090050072570
Основні дані
Засноване На початку XIX століття
Населення 919
Площа 2,591 км²
Густота населення 354,69 осіб/км²
Поштовий індекс 67231
Телефонний код +380 4854
Географічні дані
Географічні координати 46°53′24″ пн. ш. 30°25′28″ сх. д. / 46.89000° пн. ш. 30.42444° сх. д. / 46.89000; 30.42444Координати: 46°53′24″ пн. ш. 30°25′28″ сх. д. / 46.89000° пн. ш. 30.42444° сх. д. / 46.89000; 30.42444
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми р. Малий Куяльник
Місцева влада
Адреса ради 67200, Одеська обл., Березівський р-н, смт Іванівка, вул. Центральна, 93
Староста Ткаченко Віталій Вікторович
Карта
Білка. Карта розташування: Україна
Білка
Білка
Білка. Карта розташування: Одеська область
Білка
Білка
Мапа
Мапа

CMNS: Білка у Вікісховищі

Історія ред.

Станом на 1886 у містечку, центрі Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 202 особи, налічувалось 40 дворових господарств[1]. За 10 верст — православна церква, синагога, аптека, поштова станція, 23 лавок, 4 винних погреби, трактир, базари по четвергах. За 15 верст — православна церква, паровий млин, лавка, базари через 2 тижні по неділях. За 20 верст — православна церква, лавка. За 22 верст — синагога, православна церква, залізнична станція, камера мирового судді, базари по неділях. За 24 версти — ліквідований молитовний будинок. За 35 верст — залізнична станція. За 30 верст — паровий млин, лавка, трактир. За 31 версту — залізнична станція. За 35 верст — православна церква, винний завод, лавка, базари по неділях.

Населення ред.

 
Жіночий монастир в честь ікони Божої Матері «Всіх Скорботних Радість»

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 858 осіб, з яких 403 чоловіки та 455 жінок.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 919 осіб.[3]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 89,01 %
російська 5,33 %
румунська 3,81 %
гагаузька 0,98 %
болгарська 0,22 %
білоруська 0,11 %

Постаті ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  5. Факас Микола Ілліч. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 30 травня 2017.

Література ред.

  • Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 318–321. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)