Відкрити головне меню

Білик Мирослав Степанович

український архітектор, громадський діяч

Миросла́в Степа́нович Бі́лик (11 вересня 1948(19480911), с. Оріховець, Підволочиський район, Тернопільська область, УРСР)  — український вчений, будівельник і архітектор, громадський діяч та лідер і керівник в науково-проектно-будівельній галузі. Заслужений архітектор України. Почесний працівник будівництва та архітектури. Брат Любомира Білика.

Білик Мирослав Степанович
Білик Мирослав Степанович.jpg
Народився 11 вересня 1948(1948-09-11) (70 років)
с. Оріховець, Підволочиський район, Тернопільська область
Місце проживання Тернопіль
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність архітектор
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Сфера інтересів Архітектура, будівництво, теорія і методологія містобудівництва, курортно-рекреаційні системи, енвайроменталістика, філософія, міждисциплінарний синтез і т.ін.
Вчене звання академік
Науковий ступінь кандидат архітектури, с.н.с. док. архітектури
Відомий завдяки: напрацювань в галузі архітектурно-містобудівельних наук, проектної справи та громадсько-політичної і виробничо-будівельної діяльності
Нагороди
Заслужений архітектор України
Орден Орден Святого Миколи Чудотворця ІІІ ступеня
Член Президії АБУ Член Президії УАА

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Мирослав Білик у 1979 р. закінчив Грузинський політехнічний інститут, Національний університет «Львівська політехніка»[1] Балотувався кандидатом у Народні депутати України в 1998 та 2002 роках по одномандатному виборчому округу № 166[2].

Депутат та член Президії Тернопільської обласної та районної рад чотирьох скликань, очолював депутатську комісію по архітектурі і будівництву (1998-2015 р.р.). Перший заступник Голови Тернопільської Обласної Ради (200609 р.р.). Член Президії НТР Держбуду України (2000-02р.р.)

Голова Наглядової Ради ПрАТ «Архітектурно-будівельна Науково-проектно-виробничої Корпорації „Терно-КОРС“» (2009 р. по д/час)[3].

Дійсний член Академії Будівництва України (АБУ) та Керівник Тернопільського територіального відділення АБУ (2004 р. — по д/час). Дійсний член Української Академії архітектури (УАА) та керівник Галицько-Волинського центру УАА (1998 р. — по д/час). Кандидат архітектури, (1985, МАрхІ, Москва), с.н.с. Док. архітектури (1987 р., ТбілЗНДІЕП, Тбілісі). Член Національної спілки архітекторів України (1986 р. — по даний час)[4]. Член Асоціації керівників підприємств СНД (1990 р.,Москва). Член Лейпцігської спілки менеджерів (1995 р.).Голова правління Волинської обласної організації та член Президії САУ (1989р.-1993р.). Голова Тернопільського відділення Українського товариства пам'яток історії та культури (1993 р.-2010 р.). Голова Ради Тернопільського Фонду неординарних ідей і проектів (1995 р.-2011 р.). Член спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України (2005 р. — по даний час). Член Асоціації «Українське об'єднання проектних організацій» (2007- по даний час).

Наукові здобуткиРедагувати

Науково — професійний потенціал М. С. Білика за період його творчої діяльності на теренах Грузії, Росії та України становить більше 200 наукових праць і публікацій, десяток книжок та монографій, ряд НДР та науково-технічних досягнень, більше 100 проектних розробок, цілий ряд з яких реалізовані.

Споруди та проекти (основні)Редагувати

  • Экспериментальные и рабочие проекты горно-лыжных курортно-рекреационных комплексов  Боржоми, Бакуриани, Бахмаро, Коджори и др. (1979—1988, ТПИ «Грузгипрогорстрой», «ТбилЗНИИЭП»", Грузинская ССР)
  • Республиканский павильон Грузинской ССР на ВДНХ СССР (1983,Москва)
  • НИР «Перспективная схема розвития туризма в Грузинской ССР  до 2010г.» (1984, ТбилЗНИИЭП, Грузинская ССР)
  • Конкурсной проект общежития для студентов  на  600 мест со встроено-пристроенным культурно-бытовым   комплексом (1986, Москва)
  • Дво-храмовий Собор єднання християн Заходу і Сходу на 2700 парафіян у смт Підволочиськ (1993–2010)
  • Генеральний план суміщений з проектом регенерації історико-архітектурної забудови центральної частини м. Збаража (19941995)
  • Центр охорони праці по вул. Шпитальній у м. Тернополі (1996-1997)
  • Експериментальний проект трьох-комплектної гімназії на 21 клас/ 504учні (1997—1998)
  • Комплекс Новоапостольської церкви з адміністративно-житловим блоком по вул. Збаразькій у м. Тернополі (1999–2002)
  • Багатоквартирний житловий комплекс на вул. Підкови у м. Тернополі (2003—2011)
  • Проект Спортивно-оздоровчого комплексу східних Єдиноборств у м. Київ (2007)
  • Конкурсний проект (шифр — 337733) Храму Преображення Господнього в комплексній забудові Свято-Успенської Почаївської Лаври (2010, Київ НСАУ)
  • Проект Спортивного комплексу Національного економічного Університету у м. Тернополі (2010)
  • Реконструкція комплексу будівель Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина» по вул. Замковій, 10 у м. Тернополі (2012—2015).
  • Проект комплексної реконструкції палацу Гнєвошів для позашкільної роботи з учнівською молоддю в смт. Золотий Потік Бучацького району Тернопльської обл. (2016) та інші.

Публікації та монографії (основні)Редагувати

  • «Системные иследования в рекреационной общности»// Зб.:Функционально-пространственное развитие населённых мест в Грузинской ССР (Тбилиси,1985)
  • «Теория исследования сложных систем и ее применение в формировании рекреационной общности(градостроительные аспекты)» -545с., іл.(Москва, 1987).
  • «Мониторинг формирования градостроительных структур непроизводственной сферы» — 192с.,іл (Москва, 1991)
  • «Філософський зріз архітектурної діяльності і теорія формування складних систем в містобудуванні» — 331с., іл.(Тернопіль, 1998 р.)
  • «Методичні рекомендації по проектуванні навчальних закладів нового типу в умовах Західного регіону України» — 46с., іл.(Тернопіль,1999 р.)
  • «Діалектика архітектурно — містобудівельної діяльності» — 383с., іл. (Тернопіль, 2003 р.)
  • «Теорія і практика формування містобудівельних систем» — 320с., іл. (Тернопіль, 2005 р.)
  • «Як забудовувати міста і села Тернопільщини»// Свобода № 72 (Тернопіль,2006 р.)
  • «Інженерно-геологічний аналіз та моніторинг процесонебезпечних територій в межах Тернопільської області» // Зб.: Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ — Технологій… (Тернопіль,2007 р.)
  • «Інноваційна економіка та інвестиційна інфраструктура на Тернопіллі»// Зб.№ 2: Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні (Київ, 2008 р.)
  • «Історико-архітектурна забудова містоутворень правобережної України та проблеми її збереження»//Кн.: Академія Будівництва України — 15 років звершень (Київ, 2008 р.)
  • «Творчі досягнення колективів та особистостей»//Кн.:20-ти річному ювілею АБУ (Київ,2013)
  • Планується до видання монографія «Архітектурно-містобудівельна теорія і практика в умовах ринкових відносин» та інші.

Нагороди та відзнакиРедагувати

Мирослав Білик нагороджений цілим рядом професійних, державних, світських і церковних нагород та відзнак, таких як:

  • Перша премія СА Грузинської РСР за конкурсний проект по організації  відпочинку в Боржомському курортному каньйоні, 1985 р.;
  • Диплом І ступеня Спілки архітекторів України, 1988 р.;
  • Указ Президента України № 476/95 від 23.06.95р. про присвоєння почесного звання «Заслужений архітектор України», 1995;
  • Грамота КМ України, подяка Прем'єр — міністра України, 2000 р.;
  • Почесна Грамота Правління Українського Фонду Миру,2000 р.;
  • Диплом І ступеня Держбуду України, 2000 р.;
  • Диплом учасника конкурсу із Державної премії в галузі архітектури № 17 від 17.05.2001 р.;
  • Номінант національного проекту «Золота книга Української еліти», 2001 р.;
  • Лауреат міжнародної нагороди «Керівник XXI століття», 2001 р.;
  • Орден лицарської доблесті Архистратига Михаїла, 2001 р.;
  • Лауреат міжнародної нагороди «Centry International Quality Era», 2002 р.;
  • Медаль «За громадянську мужність», 2002 р.; Грамота НСА України,2003 р.;
  • Орден «Святий князь Володимир», 2003 р.; Почесна Грамота Держбуду України, 2003 р.;
  • Грамота та нагрудний знак Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом», 2003 р.;
  • Міжнародна премія «Золотий меркурій» — Асамблея ділових, наукових і творчих кіл України та «Europe Business assembly» (Оксфорд, Англія), 2004 р.;
  • Диплом міжнародних Інтернет проектів «Золота Еліта України»,2005 р.;
  • Орден Св. Юрія Переможця,2007 р.; Орден Св. Миколая Чудотворця, 2008 р.;
  • Почесний працівник будівництва та архітектури, 2008 р.
  • «Керівник 2010 року України» за професійне управління підприємством-лідером економіки України (Міжнародний рейтинг «Ліга кращих»), 2010 р.;
  • Орден «Почесний хрест» № 0356 «За професіоналізм, наполегливість і самовіддану працю», 2010 р.
  • Диплом учасника конкурсу із Державної премії в галузі архітектури № 2 від 28.05.2010 р.;
  • Номінант національного проекту «100 провідних будівельників та архітекторів України», 2010 р.;
  • Номінант проекту «Національні лідери України»-К.: Інститут біографічних досліджень,2012 р.
  • Нагрудний знак «Честь і слава Тернопільщини» № 311-з від 09.09.2013 р.;
  • Диплом та Медаль Лауреата премії АБУ імені акад. М. С. Буднікова, 2013 р.;
  • Грамота-Подяка Голови Тернопільської ОДА, за особистий внесок у розвиток будівельної галузі, 2016 р.;
  • Почесні грамоти, дипломи, грамоти, відзнаки і подяки комітетів Верховної Ради, Держбуду, Мінрегіонбуду, НСАУ, АБУ, УАА, Тернопільської ОР, ОДА, РДА і т.ін. (2000—2016 рр.)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Випускники «Львівської Політехніки»
  2. Білик Мирослав Степанович на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 вересень 2015. Процитовано 4 квітень 2014. 
  3. Корпорації «Терно-КОРС». Архів оригіналу за 10 травень 2014. Процитовано 4 квітень 2014. 
  4. НСАУ. Білик Мирослав Степанович. Архів оригіналу за 7 квітень 2014. Процитовано 4 квітень 2014.