Відкрити головне меню

Білик Мирослав Степанович
Білик Мирослав Степанович.jpg
Народився 11 вересня 1948(1948-09-11) (70 років)
с. Оріховець, Підволочиський район, Тернопільська область
Місце проживання Тернопіль
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність архітектор
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Сфера інтересів Архітектура, будівництво, теорія і методологія містобудівництва, курортно-рекреаційні системи, енвайроменталістика, філософія, міждисциплінарний синтез і т.ін.
Вчене звання академік
Науковий ступінь кандидат архітектури, с.н.с. док. архітектури
Відомий завдяки: напрацювань в галузі архітектурно-містобудівельних наук, проектної справи та громадсько-політичної і виробничо-будівельної діяльності
Нагороди
Заслужений архітектор України
Орден Орден Святого Миколи Чудотворця ІІІ ступеня
Член Президії АБУ Член Президії УАА

Миросла́в Степа́нович Бі́лик (11 вересня 1948(19480911), с. Оріховець, Підволочиський район, Тернопільська область, УРСР)  — український вчений, будівельник і архітектор, громадський діяч та лідер і керівник в науково-проектно-будівельній галузі. Заслужений архітектор України. Почесний працівник будівництва та архітектури. Брат Любомира Білика.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Мирослав Білик у 1979 р. закінчив Грузинський політехнічний інститут, Національний університет «Львівська політехніка»[1] Балотувався кандидатом у Народні депутати України в 1998 та 2002 роках по одномандатному виборчому округу № 166[2].

Депутат та член Президії Тернопільської обласної та районної рад чотирьох скликань, очолював депутатську комісію по архітектурі і будівництву (1998-2015 р.р.). Перший заступник Голови Тернопільської Обласної Ради (200609 р.р.). Член Президії НТР Держбуду України (2000-02р.р.)

Голова Наглядової Ради ПрАТ «Архітектурно-будівельна Науково-проектно-виробничої Корпорації „Терно-КОРС“» (2009 р. по д/час)[3].

Дійсний член Академії Будівництва України (АБУ) та Керівник Тернопільського територіального відділення АБУ (2004 р. — по д/час). Дійсний член Української Академії архітектури (УАА) та керівник Галицько-Волинського центру УАА (1998 р. — по д/час). Кандидат архітектури, (1985, МАрхІ, Москва), с.н.с. Док. архітектури (1987 р., ТбілЗНДІЕП, Тбілісі). Член Національної спілки архітекторів України (1986 р. — по даний час)[4]. Член Асоціації керівників підприємств СНД (1990 р.,Москва). Член Лейпцігської спілки менеджерів (1995 р.).Голова правління Волинської обласної організації та член Президії САУ (1989р.-1993р.). Голова Тернопільського відділення Українського товариства пам'яток історії та культури (1993 р.-2010 р.). Голова Ради Тернопільського Фонду неординарних ідей і проектів (1995 р.-2011 р.). Член спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України (2005 р. — по даний час). Член Асоціації «Українське об'єднання проектних організацій» (2007- по даний час).

Наукові здобуткиРедагувати

Науково — професійний потенціал М. С. Білика за період його творчої діяльності на теренах Грузії, Росії та України становить більше 200 наукових праць і публікацій, десяток книжок та монографій, ряд НДР та науково-технічних досягнень, більше 100 проектних розробок, цілий ряд з яких реалізовані.

Споруди та проекти (основні)Редагувати

  • Экспериментальные и рабочие проекты горно-лыжных курортно-рекреационных комплексов  Боржоми, Бакуриани, Бахмаро, Коджори и др. (1979—1988, ТПИ «Грузгипрогорстрой», «ТбилЗНИИЭП»", Грузинская ССР)
  • Республиканский павильон Грузинской ССР на ВДНХ СССР (1983,Москва)
  • НИР «Перспективная схема розвития туризма в Грузинской ССР  до 2010г.» (1984, ТбилЗНИИЭП, Грузинская ССР)
  • Конкурсной проект общежития для студентов  на  600 мест со встроено-пристроенным культурно-бытовым   комплексом (1986, Москва)
  • Дво-храмовий Собор єднання християн Заходу і Сходу на 2700 парафіян у смт Підволочиськ (1993–2010)
  • Генеральний план суміщений з проектом регенерації історико-архітектурної забудови центральної частини м. Збаража (19941995)
  • Центр охорони праці по вул. Шпитальній у м. Тернополі (1996-1997)
  • Експериментальний проект трьох-комплектної гімназії на 21 клас/ 504учні (1997—1998)
  • Комплекс Новоапостольської церкви з адміністративно-житловим блоком по вул. Збаразькій у м. Тернополі (1999–2002)
  • Багатоквартирний житловий комплекс на вул. Підкови у м. Тернополі (2003—2011)
  • Проект Спортивно-оздоровчого комплексу східних Єдиноборств у м. Київ (2007)
  • Конкурсний проект (шифр — 337733) Храму Преображення Господнього в комплексній забудові Свято-Успенської Почаївської Лаври (2010, Київ НСАУ)
  • Проект Спортивного комплексу Національного економічного Університету у м. Тернополі (2010)
  • Реконструкція комплексу будівель Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина» по вул. Замковій, 10 у м. Тернополі (2012—2015).
  • Проект комплексної реконструкції палацу Гнєвошів для позашкільної роботи з учнівською молоддю в смт. Золотий Потік Бучацького району Тернопльської обл. (2016) та інші.

Публікації та монографії (основні)Редагувати

  • «Системные иследования в рекреационной общности»// Зб.:Функционально-пространственное развитие населённых мест в Грузинской ССР (Тбилиси,1985)
  • «Теория исследования сложных систем и ее применение в формировании рекреационной общности(градостроительные аспекты)» -545с., іл.(Москва, 1987).
  • «Мониторинг формирования градостроительных структур непроизводственной сферы» — 192с.,іл (Москва, 1991)
  • «Філософський зріз архітектурної діяльності і теорія формування складних систем в містобудуванні» — 331с., іл.(Тернопіль, 1998 р.)
  • «Методичні рекомендації по проектуванні навчальних закладів нового типу в умовах Західного регіону України» — 46с., іл.(Тернопіль,1999 р.)
  • «Діалектика архітектурно — містобудівельної діяльності» — 383с., іл. (Тернопіль, 2003 р.)
  • «Теорія і практика формування містобудівельних систем» — 320с., іл. (Тернопіль, 2005 р.)
  • «Як забудовувати міста і села Тернопільщини»// Свобода № 72 (Тернопіль,2006 р.)
  • «Інженерно-геологічний аналіз та моніторинг процесонебезпечних територій в межах Тернопільської області» // Зб.: Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ — Технологій… (Тернопіль,2007 р.)
  • «Інноваційна економіка та інвестиційна інфраструктура на Тернопіллі»// Зб.№ 2: Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні (Київ, 2008 р.)
  • «Історико-архітектурна забудова містоутворень правобережної України та проблеми її збереження»//Кн.: Академія Будівництва України — 15 років звершень (Київ, 2008 р.)
  • «Творчі досягнення колективів та особистостей»//Кн.:20-ти річному ювілею АБУ (Київ,2013)
  • Планується до видання монографія «Архітектурно-містобудівельна теорія і практика в умовах ринкових відносин» та інші.

Нагороди та відзнакиРедагувати

Мирослав Білик нагороджений цілим рядом професійних, державних, світських і церковних нагород та відзнак, таких як:

  • Перша премія СА Грузинської РСР за конкурсний проект по організації  відпочинку в Боржомському курортному каньйоні, 1985 р.;
  • Диплом І ступеня Спілки архітекторів України, 1988 р.;
  • Указ Президента України № 476/95 від 23.06.95р. про присвоєння почесного звання «Заслужений архітектор України», 1995;
  • Грамота КМ України, подяка Прем'єр — міністра України, 2000 р.;
  • Почесна Грамота Правління Українського Фонду Миру,2000 р.;
  • Диплом І ступеня Держбуду України, 2000 р.;
  • Диплом учасника конкурсу із Державної премії в галузі архітектури № 17 від 17.05.2001 р.;
  • Номінант національного проекту «Золота книга Української еліти», 2001 р.;
  • Лауреат міжнародної нагороди «Керівник XXI століття», 2001 р.;
  • Орден лицарської доблесті Архистратига Михаїла, 2001 р.;
  • Лауреат міжнародної нагороди «Centry International Quality Era», 2002 р.;
  • Медаль «За громадянську мужність», 2002 р.; Грамота НСА України,2003 р.;
  • Орден «Святий князь Володимир», 2003 р.; Почесна Грамота Держбуду України, 2003 р.;
  • Грамота та нагрудний знак Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом», 2003 р.;
  • Міжнародна премія «Золотий меркурій» — Асамблея ділових, наукових і творчих кіл України та «Europe Business assembly» (Оксфорд, Англія), 2004 р.;
  • Диплом міжнародних Інтернет проектів «Золота Еліта України»,2005 р.;
  • Орден Св. Юрія Переможця,2007 р.; Орден Св. Миколая Чудотворця, 2008 р.;
  • Почесний працівник будівництва та архітектури, 2008 р.
  • «Керівник 2010 року України» за професійне управління підприємством-лідером економіки України (Міжнародний рейтинг «Ліга кращих»), 2010 р.;
  • Орден «Почесний хрест» № 0356 «За професіоналізм, наполегливість і самовіддану працю», 2010 р.
  • Диплом учасника конкурсу із Державної премії в галузі архітектури № 2 від 28.05.2010 р.;
  • Номінант національного проекту «100 провідних будівельників та архітекторів України», 2010 р.;
  • Номінант проекту «Національні лідери України»-К.: Інститут біографічних досліджень,2012 р.
  • Нагрудний знак «Честь і слава Тернопільщини» № 311-з від 09.09.2013 р.;
  • Диплом та Медаль Лауреата премії АБУ імені акад. М. С. Буднікова, 2013 р.;
  • Грамота-Подяка Голови Тернопільської ОДА, за особистий внесок у розвиток будівельної галузі, 2016 р.;
  • Почесні грамоти, дипломи, грамоти, відзнаки і подяки комітетів Верховної Ради, Держбуду, Мінрегіонбуду, НСАУ, АБУ, УАА, Тернопільської ОР, ОДА, РДА і т.ін. (2000—2016 рр.)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати