Вікіпедія

Білий північний олень

фільм 1952 року

Білий північний олень (фін. Valkoinen peura, швед. Den Vita Renen) — фінська драма жахів 1952 року, яку зняв Ерік Бломберґ як свій дебютний повнометражний фільм.[2] Фільм був зареєстрований у конкурсі на Каннському кінофестивалі 1953 року[3] та здобув спеціальну нагороду журі під керівництвом Жана Кокто за найкращий фільм-казку.[4] Через п'ять років після обмеженого прокату у Сполучених Штатах він став одним із п'яти фільмів, які у 1956 році отримали премію «Золотий глобус» як найкращий іноземний фільм.[5][6]

Білий північний олень
фін. Valkoinen peura
Жанр горор
Режисер Ерік Бломберґ
Продюсер Аарн Таркас
У головних
ролях		 Мір'ямі Куосманен
Композитор Ейнар Енглунд
Дистриб'ютор Adams Filmid і Netflix
Тривалість 74 хв.[1]
Мова фінська
Країна  Фінляндія
IMDb ID 0045283

Сюжет ред.

Дія фільму, заснованого на дохристиянській фінській міфології та саамському шаманстві, розгортається у фінській Лапландії, а в центрі — молода жінка Піріта. У засніженому краєвиді Піріта та оленяр Аслак зустрічаються і незабаром одружуються. Аслак змушений витрачати час на роботу, залишаючи свою нову наречену самотньою. Прагнучи полегшити свою самотність і розпалити подружню пристрасть, Піріта відвідує місцевого шамана, який справді допомагає їй; але в процесі перетворює її на білого вампірського північного оленя. Сільські чоловіки тягнуться до неї та переслідують її з трагічними наслідками.[7][8]

Актори ред.

  • Мір'ямі Куосманен — Піріта та Мааріта, матір Піріти
  • Калерво Ніссіла — Аслак
  • Оке Ліндман — лісник
  • Арво Лехесмаа — Цалкку-Нілла, шаман
  • Джуні Тапіола — оленяр
  • Тайне Хаарла — старша жінка (в титрах не указана)
  • Пентті Ірджала — промовиця (в титрах не указана)
  • Едвін Каджанн — оленяр (в титрах не указаний)
  • Кауко Лаурікайнен — людина в хатині лапландця (в титрах не указаний)
  • Хеймо Лепісте — заможна людина (в титрах не вказаний)
  • Осмо Осва — оленяр (в титрах не указаний)
  • Аарне Таркас — наречений (в титрах не указаний)
  • Інке Таркас — наречена (в титрах не указана)
  • Евальд Терхо — батько Піріти (в титрах не указаний)
  • Каарло Вільска — оленяр (в титрах не указаний)

Поширення ред.

Театральний випуск ред.

"Білий північний олень" показали за межами Фінляндії щонайменше в 11 країнах, зокрема у Сполучених Штатах, Швеції та Франції.[9]

Домашні ЗМІ ред.

У 1990 році у Фінляндії фільм вийшов на VHS; а у 2010-х DVD-диски вийшли у Фінляндії та Франції.[10] У 2016—2017 роках Національний аудіовізуальний інститут Фінляндії здійснив реставрацію 4K з оригінального негативу камери та випустив її на Blu-ray зі шведськими та англійськими субтитрами.[11] 8 квітня 2019 року компанія Eureka Entertainment у рамках серії «Майстри кіно» випустила DVD-диски та диски Blu-ray Region 2.[12]

Рецензії ред.

Міжнародний прийом ред.

«Білий північний олень» отримав переважно позитивні відгуки від критиків за межами Фінляндії, причому багато хто хвалив атмосферу фільму, кінематографію та образи, що переслідують фільм. Джим Гоберман з Вілледж войс позитивно оцінив фільм, назвавши його «квазіетнографічною вправою в магічному неореалізмі». Гоберман також високо оцінив фільм за його «лаконічний виклад і гостру передумову».[13] Джеремі Аспінолл з Radio Times оцінив фільм чотирма зірками з п'яти, високо відмітивши операторську роботу фільму в документальному стилі, яка, на його думку, ефективно відобразила засніжені пейзажі Фінляндії, приголомшливі образи та гру Куосманена.[14] Джеймс Еванс ‍ '​журналу Starburst дав фільму дев'ять зірок із десяти, назвавши його «чудовим, красивим і переконливим фільмом, який захоплююче ґрунтується на міфології Лапландії та звичаях саамів»; висвітлюючи історію фільму, неймовірну кінематографію та гру Куосманена.[15]

Мейтленд Макдона з TV Guide присудила фільму 3 зірки з 5, розкритикувавши фільм за незграбність у деяких частинах, похваляючи операторську роботу та образи, що переслідують. МакДона завершила свою рецензію, назвавши його «Обов'язковим до перегляду для повних фільмів жахів і одним із небагатьох фільмів, які досліджують фольклорні традиції саамів».[16]

Нагороди ред.

Список літератури ред.

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Cowie, Buquet та Risto, 1992, с. 267.
  3. ↑ Festival de Cannes: The White Reindeer. festival-cannes.com. Процитовано 24 січня 2009.
  4. ↑ The White Reindeer (Erik Blomberg, 1952). Make Mine Criterion. Процитовано 9 грудня 2013.
  5. ↑ List of Winners – Golden Globes Best Foreign Film. Процитовано 12 грудня 2013.
  6. ↑ Sundholm, John & Thorsen, Isak & Andersson, Lars Gustaf & Hedling, Olof & Iversen, Gunnar & Møller, Birgir Thor (20 вересня 2012). Historical Dictionary of Scandinavian Cinema (Google eBook). с. 389 et seq. ISBN 9780810878990. Процитовано 12 грудня 2013.
  7. ↑ Valkoinen Peura Synopsis. Процитовано 26 березня 2014.
  8. ↑ Valkoinen Peura (The White Reindeer). Процитовано 26 березня 2014.
  9. ↑ а б Valkoinen peura at Elonet (in Finnish).
  10. ↑ White Reindeer (The) AKA Valkoinen peura (1952). DVD Compare, 31 October 2013.
  11. ↑ Blu-ray-julkaisut. [Архівовано 2017-12-15 у Wayback Machine.] National Audiovisual Institute (in Finnish).
  12. ↑ The White Reindeer Blu-ray Release Date April 8, 2019 (Valkoinen peura / Masters of Cinema) (United Kingdom). Blu-ray.com. Blu-ray. Процитовано 6 травня 2020.
  13. ↑ Hoberman, J. Film. Village Voice.com. J. Hoberman. Процитовано 20 жовтня 2018.
  14. ↑ Aspinall, Jeremy. The White Reindeer – review. RadioTimes.com. Radio Times. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 6 травня 2020.
  15. ↑ Evans, James (14 квітня 2019). The White Reindeer (1952). Starburst Magazine. Процитовано 29 березня 2021.
  16. ↑ McDonagh, Maitland. The White Reindeer - Movie Reviews and Movie Ratings. TV Guide.com. Maitland McDonagh. Процитовано 20 жовтня 2018.
  17. ↑ Sundholm та Thorsen, 2012, с. 390.
  18. ↑ Awards 1953: All Awards. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 26 December 2013.
  19. ↑ 1953 - Le Jury, Les Prix. cannes-fest.com. Процитовано 25 травня 2017.

Бібліографія ред.

  • Cowie, Peter; Buquet, Françoise; Risto, Pitkänen (1992). Scandinavian Cinema: A Survey of the Films and Film-makers of Denmark, Finland, Iceland, Norway, and Sweden. Tantivy Press. ISBN 978-0-573-69911-5.
  • Senn, Bryan (6 February 2017). The Werewolf Filmography: 300+ Movies. McFarland & Company. ISBN 978-0-7864-7910-8.
  • Sundholm, John; Thorsen, Isak; Lars Gustaf Andersson (20 September 2012). Historical Dictionary of Scandinavian Cinema. Scarecrow Press. ISBN 978-0-8108-7899-0.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білий_північний_олень&oldid=41678081