Білий Бім Чорне вухо (фільм)

фільм 1977 року

«Бі́лий Бім Чо́рне ву́хо» (рос. «Белый Бим Чёрное ухо») — російський радянський фільм режисера Станіслава Ростоцького, знятий за книгою Гавриїла Троєпольського «Білий Бім Чорне вухо» (1971).

Білий Бім Чорне вухо
рос. Белый Бим Чёрное ухо
Жанрдрама
РежисерСтаніслав Ростоцький
СценаристСтаніслав Ростоцький
Гавриїл Троєпольський
На основіWhite Bim Black Eard
У головних
ролях
В'ячеслав Тихонов
Ірина Шевчук
Валентина Владімірова
ОператорВ'ячеслав Шумський
КомпозиторАндрій Петров
ХудожникСергій Серебреніков
КінокомпаніяКіностудія імені Горького
Тривалість183 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР
Рік1977
IMDbID 0077222
CMNS: Білий Бім Чорне вухо у Вікісховищі

Сюжет

ред.

Іван Іванович — вже немолода людина, учасник німецько-радянської війни, письменник, який захоплюється полюванням і любить природу. Він бере додому цуценя шотландського сетера, попри те, що його забарвлення не відповідає стандарту породи. Пізніше у Івана Івановича виникають проблеми з серцем через участь у війні і його кладуть до лікарні.

Собака залишається під піклуванням сусідки, але через недогляд опиняється на вулиці наодинці. Намагаючись знайти свого господаря, він розпочинає свої мандри по чужих будинках та незнайомих родинах. Зіткнувшись з різними людьми, Бім зрештою стає жертвою людського наклепу і опиняється у прихистку для тварин. Господар, який вийшов з лікарні, знаходить свого вірного друга вже мертвим.

У ролях

ред.
Актор Роль
В'ячеслав Тихонов Іван Іванович
Валентина Владімірова Тітка-наклепниця
Іван Рижов Гловбудкома
Ірина Шевчук Даша
Сергій Шевляков Альоша
Геннадій Кочкожаров батько Альоши
Раїса Рязанова мати Альоши
Ганна Рибнікова Люся
Марія Скворцова Степанівна, бабуся Люсі
Юрій Хржановський Бім, озвучка

Нагороди та премії

ред.

Цікавий факт

ред.

Хоча за сюжетом фільму собака належав до породи шотландський сетер, його роль у фільмі виконали англійські сетери Стів (головна роль) та Денді (дублер).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Academy Awards, USA (1979). IMDb. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.

Посилання

ред.