Біле Ікло (фільм, 1946)
Біле Ікло (рос. Белый клык) — радянський чорно-білий мистецький фільм, поставлений на Московській кіностудії науково-популярных фільмів у 1946 році режисером Олександром Згуріді по мотивах однойменної повісті Джека Лондона.
Біле Ікло | |
|---|---|
| рос. Белый Клык | |
| Жанр | кіноповість |
| Режисер | Олександр Згуріді |
| Сценарист | Олександр Згуріді |
| На основі | Біле Ікло |
| У головних ролях |
Жаков Олег Петрович, Ізмайлова Олена Давидівна, Свердлін Лев Наумович і Абдулов Осип Наумович |
| Оператор |
Борис Волчек, Гліб Троянський, Віктор Асмус |
| Композитор | Віктор Орланський |
| Кінокомпанія | Центрнаукфільмd |
| Тривалість | 84 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1946 |
| IMDb | ID 0166520 |
 Біле Ікло у Вікісховищі | |
Фільм став дебютом режисера Олександра Згуріді у ігровому кінематографі, до цього він знімав лише науково-популярне кіно.
Прем'єра фільму відбулась 11 вересня 1946 року.
Сюжет ред.
Молодий гірничий інженер Скотт, (Олег Жаков) мандруючи Аляскою у пошуках золотоносної жили, зустрічається з старим золотошукачем. У нього він виручає собаку, практично рятуючи її від кривавої розправи. Собаку звуть Білий Ікло, він лютий та агресивний, адже колишній хазяїн виховував його як пса-вбивцю.
Минуло немало часу, перш ніж людина і собака подружились.
У ролях ред.
- Олег Жаков - Уїдон Скотт, гірничий інженер
- Олена Ізмайлова - Аліса, його дружина
- Лев Свердлін - Метт
- Микола Плотніков - Красень Сміт, власник бару
- Осип Абдулов - Тім Кінен, власник собаки
- Золотошукачі:
- Іван Бобров, Еммануїл Геллер, Віктор Латишевський, Петро Рєпнін
- Собака Джульбарс учасник історичного Параду Перемоги на Червоній площі в Москві 24 червня 1945 року)
Знімальна група ред.
- Сценарій і постановка — Олександра Згуріді
- Оператори: Борис Волчек (зйомка павільйонів) Гліб Троянський, Віктор Асмус (зйомка натури)
- Другий оператор — Ніна Юрушкіна
- Художники — В. Басов, Сергій Козловський, Н. Миронович
- Художник-гримёр — Ф. Євдокимов
- Композитор — Віктор Орланський
- Звукооператор — А. Каміонський
- Державний оркестр Міністерства кінематографії СРСР[1] (у титрах не вказаний)
- Диригент — Давид Блок
- Текст — В. Попова
- Асистенти:
- режисера — Г. Ельницька, Олександр Сардан[2]
- по монтажу — Н. Дзугутова
- оператора — І. Озоліна
- Консультант по роботі з акторами — Лев Свердлін
- Наукові консультанти — проф. П. А. Мантейфель, проф.[3] П. А. Петряєв
- Адміністративна група — Н. Клюквин, У. Ряжський, Р. Рудін
На відеокасетах фільм випущений дистрибьюторами «Формат А» і «Майстер Тейп». На DVD фільм випущений дистрибюторами «Майстер Тэйп», «Схід В», «Ретро-Клуб» і компанією «Магнат».
Див. також ред.
- Повість Джека Лондона «Біле Ікло»
- Фільм студії Волта Діснея «Біле Ікло»
- Фільм студії Волта Діснея «Біле Ікло 2: Легенда про білого вовка»
- мультсеріал «Легенда про Біле Ікло».
Примітки ред.
- ↑ Российский государственный симфонический оркестр кинематографии. Оркестры. Московская государственная академическая филармония. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 3 листопада 2012.
- ↑ Сардан (Баранов) Александр Павлович. Рериховская энциклопедия. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 3 листопада 2012.
- ↑ Мантейфель Петр Александрович. Ecoethics.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 листопада 2012.
Посилання ред.
- «Белый Клык». Энциклопедия отечественного кино. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 3 листопада 2012.
- «Белый Клык». RUSKINO.RU. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 3 листопада 2012.
- Телеканал «Культура». Білий Клык
- «Белый Клык» на сайті IMDb (англ.) (.) на сайті Internet Movie Database