Біленко Зіновій Якович
Зіновій Якович Біле́нко (нар. 21 грудня 1909, Ромен — пом. 26 червня 1979, Київ — український радянський письменник, перекладач; член Спілки письменників України з 1958 року.
| Біленко Зіновій Якович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
8 (21) грудня 1909 Ромни, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
26 червня 1979 (69 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Діяльність | письменник, перекладач | |||
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
| Мова творів | українська | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Партія | КПРС | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
    | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 8 [21] грудня 1909 в місті Ромен Полтаської губернії Російської імперії (тепер місто Ромни, Сумська область, Україна). Після закінчення Роменської школи № 4 навчався в Харківському інституті народної освіти. В 1933 році закінчив інститут і розпочав учительську діяльність. Працював у редакціях журналу «Червоні квіти» і газети «На зміну». Впродовж 1934–1938 років працював журналістом в редакції газети «Ленінська зміна».
Брав учать у німецько-радянській війні з 13 червня 1943 року. Нагороджений медалями «За визволення Праги», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За бойові заслуги» (26 травня 1945). З 18 вересня 1945 року в запасі.[1].
Член ВКП(б) з 1946 року. Впродовж 1946–1955 років працював у редакціях журналів «Дніпро» і «Радянська школа». Від 1956 року — перебував на творчій роботі. Помер в Києві 26 червня 1979 року.
Творчість ред.
Вперше надрукувався в районній газеті в 1925 році. Автор книг:
- «Бойові завдання» (1929, у співавторстві; збірка п'єс для дітей);
- «Велике місто» (1931);
- «Іде товариш урожай» (1931);
- «Про книжку» (1931);
- «Бої за жовтень» (1932);
- збірка «Ми молоді весняні квіти» (1971; 1974).
Був упорядником книг «Бригадою веселою рушай в колгосп» (1933), збірок «Шкільна естрада» (1947), «Юні ленінці» (1962) та інших в дусі офіційної ідеології.
За його редакції вийшла документальну повість про перше покоління комсомольців «Особливий комуністичний: Спогади героя громадянської війни П. К. Хижняка» (1960).
Перекладав твори білоруських, грузинських, німецьких, єврейських та інших авторів, найбільше російських письменників, зокрема Михайла Салтикова-Щедріна, Гліба Успенського, Володимира Маяковського, Агнії Барто, Данила Граніна, Всеволода Кочетова, Самуїла Маршака, Сергія Михалкова.
Автор статей з питань художнього перекладу.
Примітки ред.
- ↑ Пам'ять народу. [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Зіновій Якович Біленко: Некролог // «Літературна Україна». 1979, 29 червня;
- Ковганюк С. П. Зіновій Біленко // «Літературна Україна». 1979, 25 грудня;
- Неділько В. Я. Біленко Зіновій Якович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. , сторінка 178;
- Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник. — Суми. — 2003;
- Ротач П. П. Біленко Зиновій Якович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.