Білгород-Дністровський краєзнавчий музей

Білгород-Дністровський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у Білгороді-Дністровському, що працює з 1940 року. У дев'яти залах представлені матеріали про історію від заселення краю і до наших днів.

Білгород-Дністровський краєзнавчий музей
46°11′38″ пн. ш. 30°21′11″ сх. д. / 46.19388889002777177° пн. ш. 30.35333333002778033° сх. д. / 46.19388889002777177; 30.35333333002778033Координати: 46°11′38″ пн. ш. 30°21′11″ сх. д. / 46.19388889002777177° пн. ш. 30.35333333002778033° сх. д. / 46.19388889002777177; 30.35333333002778033
Тип краєзнавчий
Країна  Україна
Розташування Білгород-Дністровський
Адреса вул. Пушкіна, 19
Засновано 23 листопада 1940
Фонд більше 84 тисяч
Директор Біла Тетяна Павлівна
Сайт bdkm.com.ua
Білгород-Дністровський краєзнавчий музей. Карта розташування: Україна
Білгород-Дністровський краєзнавчий музей
Білгород-Дністровський краєзнавчий музей (Україна)
Мапа

CMNS: Білгород-Дністровський краєзнавчий музей у Вікісховищі

Історія ред.

Передумови ред.

1900 року в місті почали проводити перші розкопки в Аккерманській фортеці та давньому місті Тіра, на основі яких на початку століття був відкритий міський археологічний музей[1].

Відкриття музею ред.

Аккерманський краєзнавчий музей відкрили 23 листопада 1940 року постановою Совнаркому УРСР, після того як місто захопив Радянський союз і Аккерман став центром Аккерманської області. Основний матеріал для музею склали знахідки, знайдені під час розкопок в Аккерманській фортеці й давньому місті Тіра, які проводили від 1900-х років[2][3][4]. Окрім того, в основу музею увійшли приватні колекції мешканців міста, зокрема В. П. Пушкарьова, П. А. Ангелова, С. Г. Цибержинського, братів Окуличів та Чаплинських[2]. До музею поступали матеріали з музеїв Шабо та Сарати[5].

На той момент у музеї діяли два відділи: відділ історії (з залами первіснообщинного ладу, рабовласницького та феодального періоду) та загальний відділ, у якому розміщувалися колекція зброї XVI—XX ст., колекція монет, медалей, гравюр і експозиція, присвячена встановленню радянської влади[3].

У роки Другої світової війни музей був зруйнований, фондові матеріали вивезли, і тільки частину з них повернули[3].

Після Другої світової війни ред.

Відкриття нової експозиції відбулося 8 листопада 1946 року за адресою вул. Пушкіна, 19 (раніше будинок купця II гільдії Михайла Костянтиновича Феміліді), де розташований і донині[3]. Велику допомогу у відновленні фондів та створенні експозиції надали науковці та співробітники музеїв Києва, Одеси, Ізмаїла, Москви та Ленінграда[2].

1982 року при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. 1990 року за адресою вул. Пушкіна, 16 відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я»[3].

За часів Незалежності ред.

 
Учні на екскурсії в музеї, 2021

У квітні 2016 року музей взяв участь у Всеукраїнській програмі оцифрування унікальних друкованих видань та рукописів «Сторінки майбутнього». За рахунок грантових коштів організації «Фонд культури та новацій „Футура“» оцифрували колекцію рукописних оригіналів XIX ст. з історії німецьких та швейцарських колоній півдня Бессарабії[6].

Влітку 2020 року на будівлі музею встановили вивіску «Дім Феміліді»[7].

Колекція ред.

Станом на 2017 рік фондова колекція музею складала більше 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). Музей має колекцію вогнепальної і холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю»[3].

Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для закордонних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини[3].

Фондова колекція регулярно поповнюється новими знахідками під час археологічних експедицій в Аккерманській фортеці та давньому місті Тіра[8]. 2015 року музей отримав копії давніх закладних плит фортеці[9].

Експозиція ред.

 
Будівля музею

Головна експозиція в головній будівлі музею побудована в хронологічній послідовності: у дев'яти залах представлені матеріали з моменту заселення краю і до наших днів. В останньому залі «Природа краю» представлені тваринний і рослинний світ Дністра і Чорного моря та орнітологічна колекція[2].

Зали головної експозиції ред.

  • Зал 1: «Первіснообщинний лад і зародження класового суспільства. Тіра VI—I ст. до н. е.»
  • Зал 2: «Тіра I—IV ст. н. е. Черняхівська культура II—IV ст. н. е.»
  • Зал 3: «Середньовічний Білгород IX—XV ст. та під турецьким пануванням XV — поч. XIX ст.»
  • Зал 4: «Заселення краю поч. XIX ст. Старий Аккерман»
  • Зал 5: «Суспільно-політичне і культурне життя Аккерману поч. XIX—XX ст.»
  • Зал 6: «Історія краю у першій пол. ХХ ст.»
  • Зал 7: «Аккерман — Білгород-Дністровський. Середина ХХ ст.»
  • Зал 8: «Природа краю»
  • Зал 9: «Виставковий зал»[10]

Виставковий зал ред.

У виставковому залі краєзнавчого музею регулярно представляють свої роботи як професійні майстри, так і талановиті аматори міста, художники з різних регіонів країни, ближнього і далекого зарубіжжя[2][11]. У залі експонують фотодокументальні, пересувні та художні виставки декоративно-ужиткового мистецтва. Станом на 2021 рік у фондах зберігається більше 350 робіт, які музею подарували художники[2].

«Етнографія народів півдня Придністров'я» ред.

Експозиція відкрита 1990 року в окремій будівлі на вул. Пушкіна, 16 та представлена народною землеробською технікою, знаряддями праці і предметами побуту, виробами ремісників зі шкіри, дерева та глини, жіночими прикрасами. Окрім того, експозиція має колекцію рушників, килимових виробів та народного одягу багатонаціонального населення Бессарабії[2].

Співпраця ред.

Співробітники музею брали участь у написанні статей для «Енциклопедії сучасної України», надавали допомогу в написанні «Книги Пам'яті», у створенні народних музеїв. Музей брав участь у міжнародних виставках в Італії та Швейцарії[2].

Директори ред.

  • 19441945 — Бернер Микола Іванович
  • 19451946 — Михайличенко А. Б.
  • 19461953 — Крисін Георгій Петрович
  • 19531958 — Миронов Вадим В.
  • 19581959 — Авербух Поліна Колмановна (тимчасова виконувачка обов'язків)
  • 19591963 — Роднов Георгій Іванович
  • 19631976 — Криволап Григорій Іванович
  • 19761983 — Польовий Микола Петрович
  • 19831987 — Шаров Аркадій Федорович
  • 19871989 — Шевченко Фаїна Олександрівна
  • 19892007 — Коренєва Людмила Євгенівна
  • 2007 — донині — Біла Тетяна Павлівна[12]

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Белгород-Днестровский краеведческий музей. ГЛАС. 6 серпня 2007. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021. 
  2. а б в г д е ж и Історія музею. Білгород-Дністровський краєзнавчий музей. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 1 липня 2021. 
  3. а б в г д е ж Белгород-Днестровский краеведческий музей отметил 80-летие. Ukrainian Bessarabia. 24 листопада 2020. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021. 
  4. Белгород-Днестровский краеведческий музей – уникальный в регионе. 04849.com.ua. 25 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021. 
  5. Олексій Пермінов (20 січня 2016). Учебник истории и географии из Шабо. Часть 1-я. Старий Аккерман. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021. 
  6. Белгород-Днестровский краеведческий музей принял участие во Всеукраинской программе «Сторінки майбутнього». Білгород-Дністровська міська рада. 16 червня 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021. 
  7. Олександр Тимошенко (20 липня 2020). Краеведческий музей Аккермана придумал, как привлекать посетителей. Тира.City. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021. 
  8. В Белгород-Днестровский музей передали найдены в средневековой крепости артефакты. День. 19 травня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021. 
  9. Музей в Белгороде-Днестровском получил копии старинных плит из Аккерманской крепости. Трасса Е-95. 14 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021. 
  10. Білгород-Дністровський краєзнавчий музей. wikibilhorod.info (українською). Енциклопедія Білгород-Дністровщини. 6 липня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021. 
  11. Арт-выставка приглашает жителей в Белгород-Днестровский краеведческий музей. Топор. 26 травня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021. 
  12. Директора БДКМ (російською). Білгород-Дністровський краєзнавчий музей. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 5 липня 2021. 

Джерело ред.

Посилання ред.